Енколпіон у значенні хрест-релікварій уперше згадується у 811 році в листі грецького патріарха Никифора до папи Лева ІІІ. Патріарх, крім іншого, посилає до Рима золотий енколпіон із реліквією Святого Хреста. На Русі хрести-складні носили представники церковної та світської влади, ченці, паломники до святих місць. Грецький за походженням термін перекладається «на грудях» і відображає способи носіння хреста, серед яких основним вважалося поверх одягу. Матеріал, який використовували на Русі для виготовлення енколпіонів, – метал, переважно сплав на основі міді, на відміну від натільних хрестиків, які робили з металу, каменю, кістки, дерева. Давньоруські вироби вкривалися позолотою, прикрашалися емалями, черню, інкрустацією сріблом, але все це в рамках серійного мідного лиття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптики розказали яким буде квітень на Чернігівщині
На території давньої Руської держави перші релікварії з’являються у Х столітті, ймовірно, вони були завезені паломниками або представниками князівської дружини. У ХІ – першій половині ХІІІ століть відбувається розквіт використання хрестів-складнів, основна маса яких виготовлялася у Середньому Подніпров’ї.
У зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського зберігаються 40 енколпіонів, із яких 21 – із колекції Василя Тарновського (до початку Другої світової війни ця колекція нараховувала 53 предмети).
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського
