11 березня у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського відбулася чергова зустріч у межах мистецького проєкту «Клуб українського поетичного кіно». Цього разу зустріч була присвячена перегляду та обговоренню кінострічки Володимира Денисенка «Совість».
Про це повідомляють у департаменті культури Чернігівської ОДА.
«Володимир Терентійович Денисенко – знаний український режисер, сценарист і педагог, лавреат Шевченківської премії за фільм «Женці» (1979 р.), народний артист УРСР. Багатьом він знайомий за фільмами «Сон» (1964 р.), «Роман і Франческа» (1960 р.), «Високий перевал» (1981 р.). Проте саме його фільм «Совість» (1968 р.) – є яскравим зразком українського поетичного кіно і належить до сотні кращих фільмів вітчизняного кінематографу.
Фільм створений на кіностудії ім. О.Довженка силами учнів В.Денисенка – студентів акторського і режисерського курсів Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого.
Дія відбувається у роки ІІ світової війни в окупованій німцями Україні. Під час сутички на дорозі партизан Василь вбиває німецького офіцера. Німецькі солдати вимагають від селян видати партизан, у разі непокори, як покарання за вбивство, смерть загрожує мешканцям всього села.
Таким чином усі учасники подій так чи інакше постають перед моральним вибором: як вчинити правильно чи по совісті? У фільмі В. Денисенка це вибір без вибору, адже будь-яке рішення врешті призводить до трагічної розв’язки.
Сюжет фільму В.Денисенка «Совість» певною мірою перегукується з реальними подіями 80-річної давнини, що відбулися 1943 року у містечку Корюківка на Чернігівщині.
Тоді, на початку березня 1943 року, внаслідок каральної операції угорської жандармерії у відповідь на дії радянських партизанів було знищено близько 7 тисяч мирного населення. Тільки от, на відміну від фільму, в реальній історії учасники партизанського руху не здійснили жодних спроб порятунку мешканців селища.
Після кіноперегляду учасники заходу спробували переосмислити актуалізовані у фільмі питання морального вибору і відповідальності за його наслідки перед самим собою і оточуючими, а ще вкотре згадали про трагічні долі полеглих і пошанували пам’ять наших земляків – жертв Корюківської трагедії 1-2 березня 1943 р», — йдеться у повідомленні.
