Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)

  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)
  • Виставка “Корифеї Української академії мистецтва” (Фото)

Виставка «Корифеї Української академії мистецтва» представлена творами викладачів цього закладу, майстрів українського образотворчого мистецтва. Ці роботи чудово висвітлюють розмаїття та основні тенденції розвитку українського живопису, графіки, скульптури різних десятиліть ХХ століття.

Серед творів слід виокремити праці одного із засновників Української академії мистецтв Михайла Жука (1883-1964), виразника тенденцій європейського модерну на вітчизняних теренах. Орнаментальністю і вишуканою лінією рисунка, властивою сецесії, вирізняється декоративне панно «Лілеї» (1918 р.). У 1925 р. він створив блискучу серію портретів українських діячів культури ‒ Григорія Сковороди, Пантелеймона Куліша, Михайла Коцюбинського, що подані в різноманітних ракурсах, динамічні завдяки графічній виразності форми і психологічній наповненості моделі.

На виставці представлено полотно одного з фундаторів Української академії мистецтва Миколи Бурачека (1871-1942) ‒ «Натюрморт. Квіти» (поч. ХХ ст.). Широкий корпусний мазок енергійно ліпить форму, передає живу пружність квітів, відтворює різноманітну фактуру жорстких та ніжних стебел, листя, пелюсток. У потоці цих мазків, їхньому зіткненні створюється жива вібрація, постійна пульсація поверхні полотна, виникає відчуття теплого сяйва.

Визнаним лідером українського модернізму, основоположником національного кубофутуризму був професор Київського художнього інституту Олександр Богомазов (1880-1930). Послідовність творчих переконань виявилась у його прагненні до аналітичного розкладу форми на кубічні мотиви у поєднанні з суб’єктивним відтворенням руху, що завершується художнім синтезом, як, наприклад, у полотні «Вулиця на Подолі» (1912 р.)

У 1922 році Академію очолив Лев Крамаренко (1888-1942), талановитий митець і педагог, засновник Об’єднання сучасних митців України, яке орієнтувалося на західноєвропейський мистецький авангард. Різноплановість творчості митця яскраво виражена в акварелі «Стародавні ворота та стіни» (1935р.), полотнах «Абхазія. Гудаути. На березі» (1938 р.), «Дорога в гори» (1936 р.).

Карпо Трохименко (1885-1979) був одним з найяскравіших талантів у плеяді майстрів реалістичного напряму та педагогів, який майже 40 років самовіддано докладав зусиль для розквіту національної школи живопису. Ліро-епічне за характером та панорамне за принципом зображення полотно «Зійшов місяць над Сновом» (1967 р.) є взірцем поетичного бачення української природи.

Обожнював вітчизняні краєвиди і професор Київського художнього інституту Микола Глущенко (1901-1977), в яких він вбачав частку історії свого народу, а пейзаж оцінював як найбільш патріотичний жанр, який слід піднести до рівня інтелектуального та естетичного максимуму («Починається жовтизна», 1971. «Горобина», 1972).

Творчість уродженця Чернігівщини Петра Басанця ‒ народного художника України, професора живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури ‒ багата жанровим та видовим розмаїттям. Митець випробовував свій талант у графіці та живописі, історичному, портретному та інших жанрах («Палац Тарновського»,1985 р; «Автопортрет», 1984 р.). А полотно «Т.Шевченко у Качанівці» (1989 р.) постало свідченням справді масштабного образного мислення художника.

Презентація унікального фондового зібрання ЧОХМ імені Г.Галагана робіт видатних художників-педагогів від 1920-х років до сьогодення засвідчує невпинний творчий пошук, відданість ідеї розвитку українського образотворчого мистецтва. В експозиції представлено твори живопису та графіки, зокрема таких знаних майстрів як В. Касіян,Т. Яблонська, А. Пламеницький, С. Григорьєв, В. Костецький, Г. Якутович, О. Пащенко, О. Лопухов та інші не менш талановиті митці.

Особливою сторінкою в історії академії є розвиток української школи пластики у ХХ столітті. Діяльність викладачів-скульпторів дуже виразно віддзеркалює динаміку духовної атмосфери життя суспільства. У творах В. Чепелика («Зустріч. С.Коньонков і В.Касіян», 1984 р.), Б. Лисенка («Олександр Грін. На відпочинку», 1983 р.), А. Куща («Палестина», 1985 р.), Ю Кисельова («Осяяння. Олександр Белянський», 1988 р.) домінують психологізм образів, пластична культура, складність та динамічність форми, оригінальність сюжетів і техніки виконання.

Викладачі академії мистецтва, яких за рівнем особистої майстерності, злетом творчих здобутків, успіхів виплеканих учнів, з повагою іменуємо Корифеями українського мистецтва, ніколи не припиняли розвивати традиції, закладені фундаторами Української академії мистецтва ще на початку ХХ століття.

Українська академія мистецтва, нині ‒ Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури ‒ це не тільки мистецька школа, національна мистецька освіта, але й особлива сторінка історії становлення та розбудови української незалежної державності, відсвіт орієнтованості українського суспільства на розвиток гуманістичних цінностей.

Фоторепродукції Віктора Кошмала

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password