Чернігів не можна назвати зразковим містом України по впровадженню заходів з енергоефективності. Тут питання до пріоритетів, які ставить керівництво міста, куди витрачати кошти – чи на оновлення зовнішнього вигляду центральної частини міста або ж на енергоефективні заходи і програми.
Постійне зростання вартості енергоресурсів примушує як звичайних громадян, так і керівників міст, думати про впровадження заходів з енергоефективності та скорочення видатків у цій сфері.
За прогнозами аналітиків матимемо і надалі постійне зростання цін на природний газ, електричну та теплову енергію. Така тенденція ще більше загострює питання підвищення енергоефективності будівель та раціонального споживання енергоносіїв.
Згідно офіційних даних, починаючи з 2010 року видатки чернігівського міського бюджету на оплату енергоносіїв виросли у 2,3 рази.
В Чернігівській міській раді визнають, що майже всі проекти з енергозбереження, що реалізувались протягом останнього десятиріччя, не були комплексними. Такі проекти дозволяли отримати певні економічні показники, але повністю не реалізували наявний потенціал енергозбереження будівель.
За офіційними даними Чернігівської міської ради, протягом останніх років на впровадження енергоощадних заходів у місті з міського бюджету витрачено понад 34 млн. грн., залучено 3 млн. грн. кредитних коштів та майже 2,5 млн. грн. грантів.
Починаючи з 2010 року реалізувалися програми енергозбереження в галузях освіти, охорони здоров’я, культури. У рамках програм реалізовано ряд заходів, серед яких: заміна вікон та дверей на енергоефективні, проведення гідрохімічного очищення мереж опалення, облаштування індивідуальних теплових пунктів, утеплення огороджуючих конструкцій будівель тощо. Програмами було охоплено 77 навчальних закладів міста, шість – культури, вісім — охорони здоров’я.
Чернігівська міська рада співпрацювала з проектами українсько-німецького співробітництва GІZ, Агенства США з міжнародного розвитку USAID та міжнародними фінансовими організаціями: НЕФКО, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, іншими.
У бюджетній сфері було також впроваджено щоденний моніторинг фактичного споживання енергоносіїв, який дозволяє зменшити факти безпідставних перевитрат енергетичних ресурсів та виявити наявний потенціал енергозбереження у бюджетних будівлях.
Які програми енергоефективності реалізуються в Чернігові
Чернігів пройшов непростий шлях до впровадження елементів енергоефективної політики.
У травні 2011 року місто стало підписантом Європейської ініціативи «Угода Мерів», яка передбачає, що муніципалітет бере на себе зобов’язання досягти скорочення викидів СО2 більш як на 20%, зменшення використання викопних енергоресурсів більш як на 20%, збільшити не менш як на 20% існуючу частку відновних енергоресурсів в енергобалансі міста.
Проте тодішнє керівництво міста досить формально підійшло до впровадження заходів передбачених угодою.
В 2015 році керівник проекту «Угода Мерів — Схід» Святослав Павлюк заявив, що членство Чернігова в «Угоді Мерів» було призупинено на невизначений термін. Причина банальна — членство призупинено через те, що в місті протягом двох років не змогли скласти «План дій сталого енергетичного розвитку Чернігова». Отримавши нищівну критику, колишнє керівництво міста в двомісячний термін, залучившись підтримкою Інституту місцевого розвитку, розробило План дій сталого енергетичного розвитку.
І вже у червні 2015 року міська рада затвердила План дій зі сталого енергетичного розвитку міста Чернігова на 2015-2023 роки (SEAP), який включав більше 70 проектних пропозицій вартістю 1,4 млрд. грн. Заходи SEAP охоплюють сфери тепло та водопостачання, освітлення, сектора міського транспорту, житлових та бюджетних будівель. Внаслідок впровадження повного комплексу заходів з енергозбереження, які передбаченні SEAP, планується до 2023 року зменшити викиди СО2 на 297 тис. тонн та скоротити споживання енергоносіїв в місті на 750,8 ГВт. год.
В ухваленій в кінці 2016 року Стратегії розвитку Чернігова на 2017 – 2020 роки серед оперативних цілей є пункт «Підвищення рівня енергоефективності». Він передбачає підвищення ефективності використання енергоносіїв, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів. Послідовне переведення джерел теплової енергії на альтернативні види енергії та впровадження сучасних технологій для підвищення якості роботи зовнішнього освітлення.
Але це все стратегічні плани і загальні бачення. Як же на практиці сьогодні реалізується енергоефективна стратегія?
В місті ухвалені кілька програм на виконання стратегічних цілей.
Одна з них — програма відшкодування кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження у житловому фонді м. Чернігова на 2016–2019 роки.
Метою Програми є створення ефективного механізму стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів в побуті шляхом відшкодування з міського бюджету частини суми за кредитами, одержаними ОСББ, ЖБК на реалізацію енергозберігаючих заходів. Передбачається, що це зробить більш доступними кредити для жителів міста, що сприятиме створенню ОСББ, більш масовому впровадженню енергозберігаючих заходів в побуті, і в кінцевому результаті призведе до зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, витрат населення на їх оплату та поліпшення екологічної ситуації у місті.
Програмою передбачено оплата з міського бюджету 40 відсотків від розміру суми тіла кредиту на придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів необхідних для виконання заходів з енергозбереження багатоквартирних будинків (але не більше 14 тис. грн. з розрахунку на одну квартиру багатоквартирного житлового будинку за одним кредитним договором). Вартість робіт відшкодуванню не підлягає.
Загалом на чотири роки програма передбачає фінансування з міського бюджету на суму 20 млн грн., тобто по 5 млн. щороку.
Програмою також визначений чіткий перелік напрямів, що підпадають під фінансування:
- облаштування індивідуальних теплових пунктів (ІТП);
- встановлення регуляторів теплового потоку за погодними умовами та відповідного додаткового обладнання;
- встановлення вузлів обліку води (гарячої та холодної) та теплової енергії та відповідного додаткового обладнання;
- заміна вікон на енергоефективні з двокамерними енергоефективними склопакетами (з енергозберігаючим склом) для місць загального користування (під’їздів, підвалів, технічних приміщень, горищ);
- проведення робіт з теплоізоляції зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;
- модернізація систем освітлення місць загального користування (у тому числі заміна електропроводки, ламп та патронів до них, встановлення автоматичних вимикачів).
Також на початку 2017 року міська рада Чернігова затвердила Програму підвищення енергоефективності в бюджетних установах м. Чернігова на 2017-2027 роки.
Згідно даних наведених в програмі, середня енергозатратність бюджетних будівель м. Чернігова становить 187,1 кВт*год/м2 при тому, що європейські норми становлять 40-70 кВт*год/м2.
Програма охоплює 100 закладів та установ, що утримуються з міського бюджету (73 освіти, 9 охорони здоров’я, 9 культури, 7 адміністративних та 2 спортивні клуби).
У структурі видатків чернігівського бюджету на оплату за спожиті енергоресурси 65% займають заклади освіти, саме тут можна отримати найбільшу економію при впровадженні енергоефективних заходів.
Реалізація Програми розрахована на 11 років. У перший рік реалізації Програми заплановано запровадження енергоефективних заходів, які, на думку спеціалістів міськради, принесуть максимальний ефект і, як результат, економію бюджетних коштів, які будуть у подальшому спрямовані на реалізацію заходів у наступні роки. Так, заплановано проведення модернізації мереж внутрішнього освітлення у всіх закладах бюджетної сфери міста (заміна ламп розжарювання на LED-світильники); заміну вікон та дверей на енергоефективні; впровадження заходів направлених на технічне покращення систем опалення; встановлення сучасних теплообмінників; усунення перетоків у системі гарячого та холодного водозабезпечення; встановлення комерційних обліків споживання енергоносіїв.
Наступні чотири роки передбачається реконструкція покрівель з утепленням. Останні п’ять років дії програми передбачено завершення комплексу заходів з енергоефективної реновації. Щороку ряд будівель будуть комплексно модернізовані (заплановано виконання останнього етапу робіт — заміна вікон та дверей, утеплення фасадів будівель та підвалів). Таким чином, в міській раді очікують, що починаючи з п’ятого року реалізації Програми щороку щонайменше 10 будівель бюджетної сфери будуть комплексно модернізовані.
Після реалізації Програми в міській раді очікують зменшення споживання будівлями бюджетної сфери міста теплової енергії на 29,4 %, природного газу — на 17 %, електричної енергії — на 27,6% . Що матиме в результаті річне скорочення бюджетних видатків на оплату за спожиті енергоресурси 30,1 млн. грн (у діючих цінах);
Обсяг коштів, необхідних для фінансування заходів Програми, у діючих цінах складає 552 602,150 тис грн. (18,4 млн. Євро).
Передумови енергетичного розвитку міст
Варто відзначити, що Україна має низку міжнародних зобов’язань в енергетичній сфері. В тому числі і в рамках Угоди про асоціацією з ЄС. Так, окрема 338 стаття п’ятого розділу Угоди передбачає імплементацію енергетичних стратегій та політик, модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури, сприяння енергоефективності та енергозбереженню, розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища тощо.
За словами Андрія Кирчіва, виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України», в Україні 137 міст активних підписантів Угоди мерів. Тобто тих, які, як і Чернігів, спроміглися підготувати План дій для сталого енергетичного розвитку.
«На рівні міст в енергетичній сфері відбувається дуже багато позитивних зрушень. Особливо зараз, коли справді запрацювала децентралізація, коли бюджети міст можуть скористатися власними бюджетами розвитку. Міста можуть стати справжніми господарями на свої територіях ввівши систему енергоменеджменту, ввівши власну енергетичну політику.», — зазначає Кирчів.
В той же час, за словами експерта Асоціації «Енергоефективні міста України» основи сталості енергетичного розвитку міст є наступними:
- Муніципальна стратегія сталого енергетичного розвитку
- Запровадження повного обліку ресурсоспоживання
- Енергетичний менеджмент та моніторинг
- Комплексний підхід до енергоефективної реновації
- Розбудова компетентного локального потенціалу
- Привабливий інвестиційний клімат
- Інформаційно-просвітницька робота для зміни ставлення громадян до споживання енергетичних та інших вичерпних ресурсів
Якщо рекомендації експерта накласти на ситуацію з енергоефективними заходами в місті Чернігові, описаних вище в матеріалі, то побачимо, що вони виконуються лише частково і далеко не в повному обсязі.
Павло Пущенко
