Не конкуренція, а співпраця. Як вижити фермерам

Бідність там, де неорганізовані люди

Ось один із прикладів від голови Українського кооперативного альянсу Зиновія Свереди, чому кооперацію треба розвивати якнайшвидше.

«Ринок яблук, ринок овочів, фруктів Польщі має кілька рівнів. Один рівень — на Німеччину, другий на інші ринки, а третій, наприклад, на Україну…

Наші купці, які приїжджають, вони дивляться на ціну, і це переважно хімічні яблука, які проходять до 30-ти хімічних обробок. Вони приходять сюди і, я сказав би, більше руйнують здоров’я людей. А наші прекрасні сади, наші прекрасні яблука, інноваційні сорти, сорти Семеренка, стоять і не використовуються».

І справа не лише у здоров’ї, але й у зайнятості людей і їхньому добробуті.

На думку голови Українського кооперативного альянсу — бідність там, де неорганізовані люди. Так, щоб вести бізнес у сучасному світі, фермери потребують консультації фахового юриста. Досвідченого агронома, який оцінить грунт і скаже, які потрібні саджанці та які технології.

Треба звертатися до брокерів, щоб організовувати велику партію на експорт. Самій селянській родині, яка має півгектара саду, не під силу найняти таку кількість фахівців і співпрацювати з ними. Але якщо об’єднатися і мати 8-10 га, можна збирати достатньо врожаю і заробляти, пояснює Зиновій Свереда.

Однак, якщо у цьому порятунок села — чому кооперація не настільки поширена в Україні? Причини можуть бути різні. Відсутність початкового капіталу. Відсутність тих, хто підказав би і спрямував. Труднощі в податковому законодавстві. Розбіжності між законом про кооперативи і податковим законодавством, яке розглядає кооперативи як прибуткові організації. Тоді як, за кордоном кооперативи мають статус неприбуткових…

Але різниця в тому, що комерційне підприємство насамперед ставить за мету прибуток підприємства, а філософія кооперативів – дбати про добробут кожного члена кооперативу і місцевості, де він розташований. Соціальна кооперація базується на добробуті людей.

Чим замінили спецрежим із ПДВ для аграріїв у 2017-му

А тим часом 2017-й рік приніс сільгоспвиробникам новації, про які слід згадати окремо. Спецрежим із ПДВ для аграріїв скасовано. Останнє слово сказав МВФ, який цього і вимагав. Хоча іноземці не могли не усвідомлювати, що українські фермери можуть опинитися в нерівних умовах із закордонними конкурентами.

Адже лише в сусідній Польщі дотація фермерам на гектар землі – 200-300 євро. Українським сільгоспвиробникам таке і не снилося. Спецрежим із ПДВ фактично заміняв їм дотації. Гроші не сплачувалися у вигляді податку, а акумулювалися для розвитку господарства. Але це вже в минулому.

Що ж запропонувала держава взамін?

На підтримку сільського господарства у 2017-му держава виділила 5,5 млрд грн. Їх розподілять рівномірно на 12 місяців. Ось як аграрії отримають доступ до 4-х млрд грн. Механізм розподілу буде рівний спецрежиму з ПДВ, переконує голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Тобто аграрії заплатять 100% коштів у бюджет. А потім зможуть отримати в межах ліміту, встановленого в законі про держбюджет. Сума, яка щомісячно буде розподілятися через такий механізм, — 333 млн грн. Тобто, якщо всі аграрії, платники ПДВ, заплатять в бюджет 1 млрд грн, згодом 30% зможуть отримати собі на рахунок у вигляді дотації, що надається державою.

Розподіл 4-х мільярдів автоматичний, він здійснюється державним казначейством. Жодного ручного втручання або вибіркового розподілу не буде, переконують у комітеті Верховної Ради з питань податкової та митної політики.

Як розподілятимуть решту 1,5 мільярда, розповів міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий: «Із цих півтора мільярда плануємо дати на підтримку машинобудування – 500 млн грн, фактично це буде програма компенсації вартості сільгоспмашин, на здешевлення кредитів – 300 млн і в фонд гарантування 700 млн». Очільник Мінагрополітики наголошував, що за рахунок гарантійних коштів планується запустити механізм кредитування «для малих гравців».

Не конкурувати, а співпрацювати

Час покаже, як вплине такі новації вплинуть на розвиток сільського господарства. Чи зможуть стати рівноцінною заміною спецрежиму з ПДВ. Однак, аби розвивати села, робити їх заможними та сильними – українцям треба не гаяти часу й активно розвивати кооперацію на селі, переконують експерти. У розвинених країнах заходу кожен фермер є членом принаймні двох кооперативів.

У пострадянських державах кооперативів дуже мало, або й немає взагалі. Але цікаво те, що в Україні з 1891 р. по 1939 р. кооперація та соціальне підприємництво були основою «українського відродження». Саме за рахунок співпраці може вижити українське село і сьогодні, переконує голова Українського кооперативного альянсу Зиновій Свереда.

Кооперативи – вихід не лише для сіл, але і для міст! До прикладу, у Квебеку за принципом кооперації працюють служби таксі і заклади громадського харчування. Зиновій Свереда стверджує: треба будувати діяльність не на конкуренції, яка з’їдає багато ресурсів, зусиль часу життя, а на взаємній співпраці та солідарності.

Так у с. Терешки Хмельницької області стартував проект «Кооперативний вечір». Експерти пояснювали селянам — якщо проаналізувати прибуток від діяльності на городі, то наразі він невеликий. Але є можливість заробляти більше, адже якість ґрунту висока. Відтак, із присадибної ділянки можна отримати у 3-5 разів більше доходу саме завдяки сільськогосподарській кооперації.

За словами Зиновія Свереди, перед кооперативним рухом України стоять два основні завдання: дотримуватися основних принципів кооперації та позбутися міфів про кооперацію. Які ж ці основні принципи, яких мають дотримуватися учасники кооперативів? Їх є 7 – це добровільне членство, демократичний контроль, економічна участь, самоврядування, просвіта, співпраця між кооперативами і турбота про суспільство. Кооперативний рух допоможе сформувати середній клас в Україні, але лише за умови, що до нього кожен долучиться.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register