— Ти вихованець динамівської школи, але так і не зіграв жодного матчу в футболці Динамо, чому так?
— Так склалася ситуація, у мене була можливість залишитися в Динамо-3, але надійшла пропозиція перейти в Арсенал, який тоді грав у вищій лізі. В дубль Арсеналу запросили за рік до закінчення динамівської школи, це було престижно і перспективно, тому я погодився.
— Розкажи про свій періоді Арсеналі, чи вдалося відчути «смак» вищої ліги?
— Зіграти у вищій лізі так і не вийшло, але я тренувався з основним складом і, найголовніше, вдалося попрацювати з тренером Кучуком. Як на мене, то Леонід Станіславович один з найсильніших тренерів на пострадянському просторі.
Кучук геніальний тактик, все детально пояснює, індивідуально працює з кожним футболістом. Якщо хтось щось не зрозумів, то він завжди залишиться після тренування і буде розжовувати, аж до того, що буде за руку водити по полю.
В цілому, тоді в Арсеналі була дуже серйозна команда, нас молодих лише кілька було, багато працювали і чекали на свій шанс. Тренери з нами багато говорили і допомагали, але команда йшла на четвертому місці, претендувала на потрапляння в єврокубки, тому природно, що нас 18-річних не випускали на поле.
— Після Арсеналу ти опинився в Черкасах, це Юрій Бакалов запросив?
— Так, ми встигли попрацювати з Бакаловим ще в Арсеналі, а потім вже пішов до нього в Черкаси. Тепер вже розумію, що це була помилка, не треба було йти з Арсеналу. У мене був контракт з командою вищої ліги ще на півтора року, але Юрій Михайлович попросив допомогти в Черкасах і я погодився.
— Ти сам прийняв рішення піти з Полтави?
— У мене ще залишалося півроку контракту, більш того, пропонували продовжити ще на два роки. Але я прийняв рішення піти, так як я вже не молодий, і повинен багато грати і бачити перспективу. У Полтаві я не бачив, як розвиватися далі, тому прийняли рішення не продовжувати співпрацю.
— Перехід в Десну був пріоритетом чи можливо ще були пропозиції від інших клубів?
— Звичайно, були варіанти, одна пропозиція надходила і з вищої ліги, ще три-чотири з першої. В ідеалі я хотів би грати в одній команді з братом, був варіант з Оболонь-Броварем, але все-таки вибрав Десну. Я знав, що тут хороший тренер, бачив тут перспективу.
— Не шкодуєш про свій вибір?
— Ні. Мені подобається колектив, а тренер один з найбільш грамотних в Україні. Я бачу, як працює керівництво, які цілі ставить. Просто потрібно трохи терпіння, все відразу не буває, як в казці. Працюватимемо, і все піде, я вірю в Десну, тому і підписав контракт на півтора року.
— Ти прийшов у Десну тільки взимку, а вже один з лідерів команди, як вдалося так швидко влитися в колектив?
— У Чернігові хороший тренерський штаб, футболісти високого рівня і в колективі чудова атмосфера. Тому вписатися в таку команду не проблема. Єдине, що зараз немає результату, але я впевнений, що він з’явиться. Хлопці багато працюють і стараються, тренерський штаб готує команду дуже серйозно, повірте, мені є з чим порівнювати. Календар у нас на старті не простий і можна зрозуміти уболівальників, які нервують. Але думаю, що це тимчасова ситуація, ми ще візьмемо свої очки.
— Десна не може забити вже п’ять матчів поспіль, не тяжіє ця ситуація над футболістами?
— Дуже не просто знаходиться в такій ситуації, тиск шалений, причому ми самі все розуміємо. Я б не сказав, що ми так погано граємо, ось навіть в останній грі в Комсомольську створили стільки моментів — два виходи один в один, у мене був хороший момент, але воротар виручив. Мельник при стандарті пробив небезпечно головою, але нічого не йде. Ми намагаємося, тому має нарешті прорвати, постараємося перервати неприємну серію з Черкасами.
— Десна єдина команда першої ліги, яка набирає більше очок на виїзді, ніж вдома. Чому так відбувається?
— Ми про це знаємо, але ви ж не думайте, що ми не хочемо грати вдома чи не стараємося. Навпаки, завжди перед рідними вболівальниками хочеться показати хорошу гру, але все впирається в стан газону. Ми показуємо якісну гру на виїзді, а на рідному стадіоні не можемо нічого створити. Правду не приховати — поле в Чернігові одне з найгірших в першій лізі, навіть у другій більшість полів краще.
Але радує, що керівництво це розуміє і працює в цьому напрямку. Як нам сказали, 12 травня вже приступатимуть до заміни поля. Я можу з упевненістю сказати, що якщо домашнє поле буде таке, як, наприклад, в Комсомольську, то ми покажемо якісний футбол і здобудемо результат. Можу взяти на себе відповідальність, що вболівальники будуть задоволені. Таких ігор як з Оболонню чи Маріуполем більше не буде.
Наш тренер будує комбінаційну гру, є команди, для яких таке поле тільки в плюс, але у нас інша тактика, і нам просто необхідно якісне поле. Чому я прийшов в Десну? Я знав, в який футбол грає Рябоконь, знав, що тут розумні футболісти і мені це імпонує. Будучи в Полтаві ми два рази поступилися Десні, для нас це були найважчі гри в чемпіонаті.
— З боку здається, що команді не вистачає нападника, команда створює моменти, але ось реалізовувати їх просто нікому.
— Як відомо, взимку з команди пішло два нападаючі, а заміну їм не вдалося знайти. Причому клуб дійсно шукав заміну, та й зараз ще шукають гравця в атаку. На зборах у нас були хороші нападники, але один зламав руку буквально в останній тренувальний день, у другого виникли особисті проблеми. З тим же Прокопчуком награвали комбінації, Панфілов вирішив піти в Верес, тому не вдалося знайти альтернативу. А зараз можна підписувати тільки вільних агентів, знайти в таких умовах гарного нападника дуже не просто, все команди шукають забивних гравців.
— Твоя позиція опорний півзахисник, але в цьому сезоні вже встиг зіграти і в захисті, і на фланзі півзахисту. Що це, універсалізація або нестача кадрів?
— Моя улюблена позиція в центрі поля, але якщо тренер каже, що необхідно закрити іншу позицію, то це не проблема. Правий захисник отримав невелике ушкодження, тому довелося вийти на його позиції, але в цілому, в нас всі хлопці хорошого рівня і можуть заміняти один одного.
— Ми вже згадували непростий календар Десни на старті весняної частини, і ось знову, наступна гра з одним з лідерів — Черкаським Дніпром. Що очікуєш від цієї гри?
— Буде важка гра, це точно можу сказати. Поки що немає результату, тому не дивно, що вболівальники критикують команду, але ми сподіваємося, що в середу на стадіоні будуть глядачі. Нам дуже важлива їхня підтримка, завжди приємно грати, коли вболівальники підтримують і вірять в тебе. Ми налаштовуємося тільки на перемогу, і можу гарантувати, що докладемо максимум зусиль для досягнення позитивного результату.
