Востаннє перед повномасштабним вторгненням киянин Денис був у Чернігові влітку 2021 року разом із родиною. Коли побачив місто 25 лютого – жахнувся. Того дня саме палала будівля СБУ. Видовище було страшне.
У мирному житті Денис працював продавцем-консультантом у магазині зброї. У 2015-2016 роках воював на Донбасі.
– Коли 24 лютого росія атакувала наші міста, я одразу пішов до військкомату, – говорить Денис. – Мене одразу направили до Чернігова.
Боєць розповідає, що велику війну передбачив ще на початку зими. Тоді ж обладнав підвал у своєму приватному будинку, залишив там речі, воду, продукти, генератор. Рідні на приготування дивилися з подивом. Проте, як виявилося, перестороги не були марними.
– Від будинку тестя під Гостомелем не залишилося нічого, самий фундамент. Зараз усі живуть у мене вдома, – говорить військовий. – Чесно кажучи, я не все прорахував. Очікував складнощів побутового характеру – відсутності електроенергії, проблем з опаленням, водою тощо. Про жорсткі обстріли у серці країни я не міг і подумати.
Дружині, зізнається Денис, довго не говорив, де знаходиться. Так само, як і тоді, коли воював на Сході.
– Того разу сказав, що проходжу службу на Львівщині, зараз, що пішов до тероборони Києва, знаходжуся на місці, просто справ багато, додому не відпускають, – посміхається боєць. – Потім, звичайно, вона здогадалася, де я. На Донбасі було простіше. Ти розумієш, де супротивник. Ти стріляєш, вони стріляють. Там я знав, що у повній безпеці, за 600 кілометрів від бойових дій, по них ніхто не стріляє. А тут я в 100 км від родини, з усвідомленням того, що вони під ракетами, що ДРГ у Києві працюють. За себе хвилювався набагато менше. Якщо говорити з військової точки зору, то зараз важче через присутність ворожої авіації, на Донбасі ворог не використовував потужні ракетні системи. Цього разу вони діяли по-новому, використовуючи батальйонно-тактичні групи. Єдиним фронтом не пішли, а зайшли з різних напрямків. Хто міг, наприклад, подумати, що висадять десант у Гостомелі, у Чорнобилі…
Зенітник, який захищав небо Чернігова від ворожої авіації, впевнений, що Україна переможе, дотиснувши росію. Його мотивація така ж, я і у абсолютної більшості наших захисників.
– росія, якщо її не зупинити, завжди буде зазіхати на Україну. В мене підростає донечка, я не хочу залишати їй війну у спадок.
