В історії війни на Донбасі є кілька етапних у протистоянні боїв. На самому початку це, безумовно, була невдала спроба штурму Донецького аеропорту російськими найманцями 26 травня 2014 року.
На 2014 рік аеропорт у Донецьку імені Сергія Прокоф’єва був однією із наймасштабніших споруд до футбольного чемпіонату Євро-2012. Тому цілком зрозуміло, що на початку квітня сюди для охорони був перекинутий звідний загін спецназу зі складу 3-го (кіровоградського) окремого полку спеціального призначення та 25-ї десантної бригади (всього 80 осіб).
Тим часом до середини травня в Донецьку напівстихійно почали створювати збройні загони сепаратистів, але зброї та військового досвіду в них було замало для взяття під контроль такого об`єкта, як аеропорт. Усе змінилось із прибуттям 23 травня з тренувального табору в Ростовській області зведеного загону російських «добровольців» (120 «стволів»).
Тому колишній командир донецької групи «Альфа» СБУ Олександр Ходаковський, а на той час командир батальйону «Восток» вирішив штурмувати Донецький аеропорт.
План операції в розумінні Ходаковського був дуже простий – користуючись особистим знайомством із начальником охорони аеропорту (співробітник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБУ в Донецькій області Олександр Головурів), узяти під контроль основний термінал і потім змором витягнути звідти спецназ. Про можливість активного опору в такому доволі дорогому об’єкті з непередбачуваними результатами не йшлося.
Приблизно о 03:00 26 травня передовий загін бойовиків чисельністю в 80 осіб частково зайняв будівлю нового терміналу.
З 07:00 припинилося обслуговування регулярних рейсів і пасажири покинули аеропорт. Після доповіді догори українське командування, усвідомивши, що для утримання аеропорту сил явно недостатньо, прийняло рішення посилити групу, перекинувши вертольотами групу бійців 8-го полку спеціального призначення. При цьому «кіровоградцям» було поставлене конкретне завдання – прикрити вертольоти, й у разі спроби ураження придушити вогнем бойовиків.
Близько 13:00 в районі з’явилися два транспортні Мі-8 під прикриттям пари Мі-24. За словами очевидців, практично одразу по них був здійснений пуск ракети ПЗРК із боку нового терміналу, причому вертоліт отримав пошкодження, проте зміг сісти та висадити десант. У відповідь спецпризначенці відкрили снайперський вогонь.
Зав’язався запеклий бій, причому з терміналу бойовики майже не стріляли, основний вогонь вівся з прилеглої посадки. Для підтримки зачистки аеропорту було прийняте неоднозначне рішення на застосування авіації, хоча було ясно, що без руйнувань у такому випадку не обійтися.
Незабаром по аеропорту «відпрацював» некерованими ракетами одиночний Су-25 і пара Мі-24. Завдяки чіткій координації з даху нового терміналу бойовики були буквально зметені, хоча людських втрат було небагато – за деякими даними у бойовиків було двоє вбитих і кілька поранених.
Активна фаза бою тривала десь близько двох годин – з 13.00 до 15.00. Проте до цього моменту для деблокування аеропорту почали збиратися озброєні групи з усього Донецька. Таким чином, у районі ДАП виявилися бойовики трьох формувань (Бородая, Здрилюка та Пушиліна), а також харківського «Оплоту». Координації між ними не було, що в результаті й призвело до численних випадків «дружнього вогню». Хаосу додавали й українські снайпери, які били з території аеропорту.
Тільки до 18:30 було прийнято рішення (ймовірно, Ходаковським) про відхід. Однак до того часу з чотирьох «КамАЗів», на яких бойовики прибули, залишилися тільки два, тому було вирішено грузитися по максимуму, залишити групу прикриття (яка потім без втрат відійшла по «зеленці») та виїжджати у бік Донецька.
На в`їзді до міста бойовики, які знаходились в тилу, буквально зрешетили «КамАЗи». Вони були впевнені, що з боку аеропорту в місто входить міфічна «Нацгвардія» (тоді це було таким собі жупелом).
«Кіровоградський» спецназ тримав новий термінал ще три дні. Потім до аеропорту почали завозити бронетехніку, увійшли армійські підрозділи.
Загалом можна зазначити, що в результаті бою контроль над аеропортом нам вдалось зберегти, при цьому прихильники «ДНР», за найскромнішими підрахунками, втратили більше 50 осіб убитими (наші втрати – двоє легкопоранених).
Із 3 червня 2014-го Державна авіаційна служба України відкликала сертифікат експлуатанта аеропорту. Цивільні літаки, що залишались у аеропорту, були переведені в інші українські аеропорти. Попереду ще були довгі місяці облоги ДАП, але це вже зовсім інша історія.
