Основною зброєю української армії в ході протистояння на Донбасі став автомат Калашникова найрізноманітніших модифікацій двох основних калібрів – 5,45 і 7,62 мм.
За два десятиліття незалежності відбувалися як масовий розпродаж патронів, так і пожежі на складах зброї.
А власного виробництва патронів в Україні не було – випускалися патрони на Луганському заводі, однак обсяги були невеликі і в основному орієнтовані на цивільний ринок. З травня 2014 року виробництво з відомих причин було втрачено.
У підсумку до другого року війни почали виникати проблеми з патронами калібру 5,45 мм. Частково проблему вдалося вирішити поставками з-за кордону – в ЗМІ потрапляли тільки окремі випадки, як було, наприклад, з литовцями.
У результаті «нові» мотопіхотні бригади озброювалися автоматами АКМ калібру 7,62 мм. Однак не простими.
Для модернізації старого автомату вінницький завод «Форт» розробив набір для кастомізації – ТК 9 (тактичний комплект 9). Що ж було змінено?
Перш за все, штатний дуловий компенсатор було замінено на ДТК (дулове гальмо-компенсатор) власної конструкції.
Дерев’яні цівка й накладка на газову трубку замінені сучаснішими – зі сплаву алюмінію. Накладка має зверху базу для кріплення прицілів – планку Вівера: для кріплення знизу ручки переносу вогню, а збоку – лазерного цілевказника й підствольного ліхтаря.
Був замінений також запобіжник із можливістю оперувати ним одним пальцем (вказівним або великим). Замість старої встановлена ергономічна пістолетна рукоятка.
Замість дерев’яного прикладу встановлено телескопічний на сім положень.
Однак найголовніше – це кришка ствольної коробки з рейкою Пікатіні. Це такий кронштейн для уніфікованого кріплення допоміжного приладдя: оптичних і коліматорних прицілів, сошок, тактичних ліхтарів, лазерних цілевказників тощо.
Такі оновлені автомати масово пішли у війська, причому ними озброюються виключно солдати контрактної служби – мобілізованим цілком вистачає і старих АКМ.
