Чоловічий клуб

Удар з повітря по-українськи: чому авіаційні заводи топчуться на місці?

Розвиток авіації і флоту в Україні наштовхується на вкрай скромні фінансові можливості країни, проте для авіації є можливість за відносно невеликі гроші серйозно підсилити можливості літаків ще радянської розробки.

Йдеться про авіаційне озброєння українського виробництва.

Ще з радянських часів на заводі «Артем» у Києві виробляється ракета класу «повітря – повітря» Р-27 двох модифікацій – Р-27Р з напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення та Р-27Т – із тепловою. Ці ракети можуть уражати цілі в діапазоні висот від 20 м до 25 км із максимальним перевищенням 10 км при швидкості цілей до 3500 км/год і перевантаженні до 8g та є в арсеналі таких винищувачів, як МіГ-29 та Су-27.

Але компанія не тільки займається серійним випуском таких ракет (на жаль, більше на експорт, ВПС України за останній час поставлені всього 14 одиниць), але, спираючись на свої проектні потужності, розробляє нову лінійку ракет на базі Р-27.

За деякими даними в конструкцію ракети внесені дві важливі корективи – прискорювач і нова головка самонаведення. За деякими даними, розрахункова дальність ракети має збільшитися щонайменше до 110 км.

Але, крім «Артема», в України є ще один потужний розробник авіаційних ракет – ДП «ДержККБ «Луч». Тут, починаючи з 2000-х років, розвиваються два проекти: керована ракета класу «повітря-повітря» ближнього повітряного бою «Грань» і керована ракета класу «повітря-земля» з радіолокаційною системою самонаведення «Альта».

Найцікавішою є остання: «Альта» — це перша вітчизняна ракета з комбінованою системою наведення – з телеорієнтуванням у промені квантового генератора з автономним самонаведенням за допомогою активної радіолокаційної головки самонаведення.

На початковому етапі наведення здійснюється по лазерному променю, а на кінцевому – за допомогою системи самонаведення. Ракета може уражати як нерухомі, так і рухомі цілі на відстані до 12 км. Бронепробиття за динамічним захистом становить 1200 мм.

Крім того, «Луч» останні роки плідно працював за закордонними контрактами – так, для модернізації вертольотів Мі-24 для ВПС Азербайджану був розроблений протитанковий ракетний комплекс «Бар‘єр-В», що має максимальну дальність стрільби 7 500 метрів, а рівень бронепробиття броньованого об’єкта за динамічним захистом становить 800 мм.

Ще одним пріоритетним напрямом є розробка знову ж таки ДП «ДержККБ «Луч» коригованої авіаційної бомби з реалізацією принципу «скинув-забув».

Бомба оснащена телевізійною головкою самонаведення, що забезпечує захват цілей під носієм та автоматичне наведення в автономному польоті. Дальність застосування бомби становить із висоти 0,5 км до 8 км, а з висоти 5 км — до 20 км.

Українські розробники також пропонують власну версію перевтілення вільнопадаючих бомб на кореговані. Йдеться про блок аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К, розроблений у київській НВФ «Адрон», що сьогодні проходить завершальну стадію випробувань. Фактично у польових умовах буде можливо перетворити бомби калібрів 500, 250 і 100 кілограмів на сучасний засіб ураження малорозмірних і захищених наземних цілей.

Попри бажання вітчизняних виробників розробляти і виробляти сучасні зразки авіаційного озброєння в межах наявних можливостей, практичної реалізації окремих проектів допоки не відбувається. Основний акцент зараз – на модернізації наявних зразків.

Ще статті по темі

Back to top button