Золоті зірки Сіверянщини: Бордюгов Андрій Олексійович

Багато Героїв Радянського Союзу, життя яких пов’язане з Чернігівщиною, не були її уродженцями.

Проте вони зробили великий вклад, прізвища багатьох увічнені в назвах вулиць і пам’ятниках. Одним із таких Героїв є Андрій Олексійович Бордюгов, який народився на Донбасі.

2017-01-21-0001

Народився Андрій Олексійович 2 лютого 1922 року в селі Терни нині Краснолиманського району Донецької області в робітничій родині. Навчався в середній школі № 25 міста Красний Лиман (нині – Лиман).

Як і багато підлітків, відвідував місцевий аероклуб, де літав на навчальних У-2 та Р-5. Закінчивши школу, в 1940 році вступив до Ворошиловградського військового авіаційного училища льотчиків.

Потім був початок радянсько-німецької війни, евакуація вглиб країни. Тому на фронт молодший лейтенант Бордюгов попав тільки у серпні 1943 року.

Брав участь у звільненні рідного Донбасу.

Із кожним новим вильотом зростала майстерність пілота: він намагався не розпорошувати увагу на дрібниці, ще на підході до цілі подумки уявляв, як він казав, розгортку бою, швидко навчився відчувати межу ризику.

Першою бойовою нагородою Бордюгова в листопаді 1943 року став орден Червоної Зірки. Безумовно, він дорогий для нього ще й тому, що отриманий був за військову доблесть у боях за визволення малої батьківщини – Донецького краю. Потім були бої на Дніпропетровщині.

Так, 4 лютого 1944 року двом Іл-2 із ведучим Бордюговим було поставлене завдання: знищити переправу через Дніпро біля Нікополя. У результаті прицільного бомбометання переправа була зруйнована, водночас знищено багато автомашин, солдатів та офіцерів противника.

Кілька разів він був збитий. У березні 1944 року при штурмуванні ворожої колони військ у районі П’ятихатки літак Бордюгова був пошкоджений зеніткою. Після аварійної посадки льотчик і стрілець через три доби повернулися до своєї частини. На той час їх уже «поховали» – рідним надіслали похоронки та особисті речі.

На початок січня 1945 року А.О. Бордюгов здійснив 117 бойових вильотів, із них 40 – ведучим групи, а всього до кінця війни його бойовий рахунок зріс до 135.

Брав участь у «Параді Перемоги» в Москві.

18 серпня 1945 року старшому лейтенанту Андрію Олексійовичу Бордюгову було присвоєне звання Героя Радянського Союзу (“Золота Зірка” № 7975).

У 1953 році закінчив Військово-повітряну академію та був призначений старшим інспектором відділу штурмової авіації в 4-й центр бойової підготовки ВПС. Брав активну участь у підготовці випробування атомної бомби в Тоцькому в 1954 році.

Bordugov_FF_mogila

Перестав підійматися у повітря у 1960 році. До 1965 року служив у Групі радянських військ в Угорщині, пізніше отримав призначення в навчальний авіаційний полк Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

 

У 1973 році полковник Бордюгов звільнився в запас і залишився жити в Чернігові. Любов до неба він передав сину Андрію, який закінчив Чернігівське ВВАУЛ, став льотчиком-інструктором першого класу, проходив службу на Чернігівській авіаційній базі керівником польотів.

Помер Андрій Олексійович Бордюгов 1 березня 2003 року в поважному віці – 81 рік.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password