Сокиринський архітектурно-парковий комплекс створений на початку ХІХ століття у селі Сокиринці (нині Срібнянського району Чернігівської області).
У 1823–1829 роках прилуцький полковник Павло Галаган спорудив у Сокиринцях за проектом архітектора Павла Дубровського величний мурований палац на 60 кімнат у стилі ампір із високим декоративним куполом.
Водночас садівник-австрієць Бістерфельд розбив навколо палацу великий ландшафтний парк з альтанками, церквою та каплицею, греблею і двома мостами. У палаці була велика мистецька галерея (вона стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду і зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор. Через це Сокиринці колись називали «українським Парнасом».
Основою парку був ліс із віковими деревами. Нині до складу паркової рослинності входять біля 40 порід. Первісне планування створене 1823-1825 садівником І. Є. Бістерфельдом за участю арх. П. А. Дубровського. У 1826-31 роботами керував Редель, з 1834— К. Христіані, у кін. ХІХ ст. — на поч. ХХ ст. — К. Ф. Яничек. Площа 427 га.
Складається з регулярної частини (комплекс споруд біля входу, головна алея, Сокиринський палац, службові будівлі) і пейзажної частини (пл. 60 га), що відкривається за палацом і схилом спускається до ставу (пл. 10 га).
Ландшафт доповнювали паркові споруди: дві альтанки (одна з них — ротонда; 1829, збереглася), церква з дзвіницею, каплиця (не збереглися), колодязь, гребля, містки (Красний та Готичний), скульптури. Головна алея, центральна поляна з мережею паркових доріг забезпечують зв’язок палацу з усіма ділянками території.
На брівці насипної тераси, схили якої спадають до ставка, побудована кругла ротонда. Вона складається з восьми колон, їх покриває фриз і купол. До них ведуть 12 сходинок, обрамлених ступінчастими пілонами. У готичному стилі побудований місток через яр. Три стрімкі арки, з трьохярусними баштами, прикрашені тоненькими колонами і поясом зубців.
Композиційними складовими парку є ставок, викопаний по течії річки Утки, «Свята долина» — видовжена поляна з крутими схилами, порослими щільною деревною рослинністю.
Тепер територія парку частково забудована другорядними спорудами, окремі паркові дільниці засаджені регулярними лісомеліоративними насадженнями, що порушу є структуру й об’ємно-просторову композицію парку.
