У День місцевого самоврядування, що традиційно відзначається в Україні 7 грудня, ми поспілкувалися з керівником фракції «Наш край» у Чернігівській міській раді, міським головою Чернігова (2002-2015 рр.) Олександром Соколовим.
Наскільки важлива децентралізація для місцевого самоврядування в Україні?
На моє переконання, децентралізація відповідає глибинній суті і широкому змісту місцевого самоврядування, адже передбачає управління територією, вирішення нагальних питань саме місцевими мешканцями, а не кимось «згори», хто має тільки приблизне уявлення, що відбувається на місцях.
Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування у 1997 році, однак її реалізація якось у нас постійно відтерміновувалася. А якщо звернутися до документа, то його основою є децентралізація влади і застосування принципу субсидіарності, що означає вирішення конкретних проблем на найближчому до повсякденних потреб людей щаблі влади. Ми розуміємо, що сьогодні децентралізація – єдина реальна можливість для Чернігівщини відродити території та змінити на краще життя звичайних людей. Одна із складових децентралізації – створення об’єднаних територіальних громад. Їхня успішна діяльність – дієвий спосіб поліпшити добробут жителів краю.
Важливий аспект діяльності громад – жити за своїми можливостями, але з урахуванням першочергових потреб. Якщо держава наділяє повноваженнями, то вона має надати і ресурс. В об’єднаних громад він є достатнім, зважаючи на збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Але і про програми міжнародних фондів, меценатів не варто забувати. Приміром, є в Україні приклади, коли Білозерська громада (Черкаська область) спромоглася збудувати за майже 30 млн грн. (!) єдину в країні Академію дитячого футболу.
За яким сценарієм має відбуватися децентралізація, адже сьогодні ми бачимо різнопланові твердження про суть децентралізації – від принципів добровільності і спроможності до «один район – одна громада»?
Принцип «один район – одна громада» притаманний для представників сьогоднішньої влади, адже так «простіше» і «зручніше». «Був район, а тепер буде об’єднана громада» – приблизно так розмірковують нинішні керівники районів. Маємо багато ситуацій, коли влада – сама по собі, а люди – самі по собі. Тож значно важливіше, коли громада вирішує об’єднатися самостійно, всупереч волі обласних і районних чиновників, розраховує на власні сили, а ще має свого лідера – авторитетну, досвідчену людину, яка зможе повести за собою інших. Таких керівників від «Нашого краю» ми бачимо в успішних громадах Чернігівщини: Кіптівській ОТГ – Володимира Кучму, Вертіївській ОТГ – Валентину Карпенко. Їхній досвід варто вивчати і поширювати. Першим завжди складно, наступним за ними є в кого вчитися. Головне – громади можуть займатися питаннями свого розвитку: створювати і підтримувати заклади освіти, медицини, насамперед дитячі садки, ФАПи, контролювати використання земель, дбати про нові робочі місця. Створення об’єднаних громад – перспективний шлях розвитку.
11 і 18 грудня відбудуться перші вибори в об’єднаних громадах Чернігівщини. На моє переконання, від «Нашого краю» балотуються підготовлені кандидати, які працюватимуть в інтересах громад. Ця молода політична сила вже торік здобула понад 2 000 представницьких мандатів у радах Чернігівщини, і за рік довела спроможність ефективно вирішувати проблемні питання.
На посаді міського голови Чернігова ви відчули переваги фінансової децентралізації. У які сфери рекомендували б керівникам об’єднаних громад насамперед вкладати кошти?
У 2015 році завдяки фінансовій децентралізації надходження до бюджету суттєво зросли. У Чернігові на той час працювали понад 30 цільових програм, частина яких продовжує виконуватися і нині. Усі програми стосуються щоденних питань життя міської громади, і в багатьох випадках підказані чернігівцями – йдеться про ремонт дахів житлових будинків, поліпшення стану доріг, реконструкцію освітлення на вулицях обласного центру, впровадження енергоефективних заходів у закладах освіти, медицини, культури тощо. Своїм колегам з об’єднаних територіальних громад, з огляду на досвід, рекомендував би зосередитися на енергозбереженні. Адже замінені двері, вікна, утеплені стіни в медичних та освітніх закладах одразу дають змогу економити бюджет, а отже, спрямовувати кошти на подальший розвиток.
Як подолати кадровий дефіцит у громадах, Ваш рецепт?
Ясна річ, універсальних рецептів немає. Але ставка має бути на молодь. Звісно, це питання не вирішиться в об’єднаних громадах за день чи навіть за рік. Якщо молодь матиме роботу, стабільну заробітну плату в громаді, перспективу, то поступово зростатимуть свої фахівці. Варто поєднувати досвід і молодість. Досвідченим спеціалістам потрібні терпіння і мудрість у роботі з молодими кадрами, а для останніх необхідним є розуміння, що не все відбувається швидко. Для досягнення високих цілей потрібен час.
Яким хочете бачити місцеве самоврядування в Україні років за п’ять?
Пропрацювавши понад 10 років міським головою, я і тепер, будучи депутатом міської ради, залишаюся щирим прихильником місцевого самоврядування. Проблеми на місцях повинні вирішувати місцеві громади, і повноваження громад мають бути якнайширшими, це дасть змогу повністю забезпечити потреби жителів. Місцеве самоврядування в Україні в найближчий час хочу бачити незалежним від політичних партій, для яких характерний вождизм. Я вірю, що службу в місцевому самоврядуванні обиратимуть люди, які ставитимуть питання розвитку територій, дбатимуть про вирішення нагальних питань людей, а не своїх власних. І це буде їхній свідомий вибір, а не випадковість чи рішення партійного керівника.
Я вітаю всіх, хто причетний до розвитку місцевого самоврядування в Чернігові та області, хто працює і працював в органах самоуправління.
Дорогі колеги! Зі святом! Успіхів у діяльності, вагомих досягнень у справах задля розвитку нашого краю, а головне – миру на рідній землі, любові, взаєморозуміння, достатку – в родинах.
Підготувала Ірина Синельник
