Куліч мав би сам піти з посади, як тільки Рада припинила депутатські повноваження Атрошенка

Редактор впливового тижневика «Вісник Ч» Сергій Народенко ділиться своїми думками щодо майбутньої перевірки Адміністрацією Президента діяльності голови Чернігівської обласної державної адміністрації Валерія Куліча.

Далі пропонуємо його текст «без купюр».

У нинішньому році Адміністрацією Президента буде проведено поглиблене вивчення діяльності Чернігівської обласної державної адміністрації та, відповідно, районних держадміністрацій.

Втім, ми не одні такі. Поглиблено перевірити Петро Порошенко доручив ще чотири області: Миколаївську, Херсонську, Полтавську та. Одеську.

У цій перевірці дивне все. Насамперед, незрозуміла мета.

1. Давайте на хвильку припустимо, що вона (мета) благородна: вивчити досвід, узагальнити, в якій області за яким напрямком краще, рекомендувати іншим брати той досвід на озброєння.

Уявили? Автору це важко зробити.

Бо він знає, що у нас держава надцентралізована і надзабюрократизована. Усі рішення приймаються в Києві. На місцях виконавча влада (ОДА, РДА) реальних прав на керівництво регіоном не має.

Тому реально ніхто нічого і не робить. По кілька місяців не буває голів РДА, хтось це помітив у тих районах? Кілька місяців не було губернатора — настав кінець світу? Отож-бо!

Децентралізацію провели? Ні. Отриманими на місцях податками дозволили розпоряджатися? Ні. Виборність начальників областей запровадили, щоб вони народ поважали та боялися, а не київських чинуш? Ні.

То яку роботу вивчатимете? На сайті ОДА (гласність!) розміщені розпорядження голови. Зайдіть, шановні читачі, поцікавтеся. Якщо не дивитися підписів, усі вони (розпорядження), як під копірку. Що при злочинній владі, що при демократичній. Усе правильно, адже обсяг повноважень (точніше, його жалюгідні крихти) один і той же, його ніхто не змінював.

Уся робота — несміливе постійне скорочення чиновництва. Причому триває воно довгі роки, скорочували при всіх президентах, губернаторах.

Взагалі ж оптимізація штатів має бути швидкою і різкою, одномоментною. А то доскорочувалися: взагалі ніхто не працює. Будете ви щось робити, коли з року в рік вам тилдичать: ти ледар і хабарник, а скоро тебе і зовсім звільнимо? Зговняли і розмазали. Ну і подавіться. Сиджу курю.

Щоденна робота губернатора і його структури складається з проведення нікому не потрібних безконечних нарад, засідань, створення комісій і т. д. Усе це ніякого впливу на реальне життя не має. А також (це невидимий фронт) зі спроб домовитися з реальними господарями життя (олігархами місцевого розливу, іншими впливовими людьми), щоб ті хоч трохи щось зробили для області. Натомість пообіцяти щось із ще не розданих ресурсів: земельки, там. озерце і т. д.

Постійне канючення канючення грошей у Києві, гнуття спин перед чиновниками. Із вдячністю у вигляді накритих полян (найм’якіший варіант).

Усе це на благо рідної області. Варіанти забезпечення власної кишені тут не розглядаються. І все одно кожну таку домовленість при бажані можна виставити корупційним діянням.

А бажання є. Це раніше така, м’яко кажучи, сумнівнозаконна діяльність урівноважувалась індульгенцією, губернаторів не саджали. Найбільше, що їм могло загрожувати – звільнення.

Тепер он наплодили купу антикорупційних структур для боротьби зі зловживаннями господарів високих кабінетів.

Звідси запитання. Раніше міліція-СБУ-прокуратури викорінювали корупцію серед усього чиновництва. Від міністрів до сільрад. Так кого саджали? Правильно, голів та секретарів сільрад. Вище – вкрай проблематично.

А коли потенційні клієнти новостворених антикорупційних структур – найвищі чиновники? Вгадайте з одного разу, хто в цьому випадку стане «головами сільрад»? Хто найнижчий серед найвищих? Отож-бо!

Як співає Ілля Лагутенко (гурт «Мумій Троль»), «ла-ла-ла-ла-ла-лай, утекай!»

2. Втім, у реальному житті такі комісії призначають для показового биття. Відсотків дев’яносто, що так воно і є. Не всіх звільнять, комусь «світить» сувора догана з попередженням. Типу губернатори, як^ правило, тісно зв’язані з бізнесом, з багатомільйонними статками, дуже доган бояться.

І навіщо ж такий довгий шлях? Наш молодий, із достатньою кількістю звивин і цілком адекватний керманич повинен і був сам піти з посади, як тільки наприкінці січня ВР достроково припинила повноваження Владислава Атрошенка і він став чернігівським мером. З двох друганів і бізнес-партнерів на політичній посаді повинен залишитися один.

Хоча нинішній тандем прямо не заборонений нашими дишлоподібними законами, його існування суперечить самій суті політики та державного управління.

Воно ніби і шкода. Тільки трохи увійшов у курс справи. Бо ж нового знов знайдуть десь у несподіваному місці і поставлять керувати областю. На штукатура-маляра потрібно рік вчитися, а тут зразу — керуй.

Але порушення базових принципів у кінцевому підсумку до добра не доводить. Образно кажучи, ми ще не помітили, а на граблі наступили. І держак уже в польоті. І поролончиком він не обмотаний…

А якщо адекватність трошечки підвела, ви з Києва лагідно так натякніть: Валеро, ти не правий, неправильно це. І чоловік зітхне з полегшенням, повісить на цвях державну шинель і піде повноцінно готуватися до посівної.

Джерело: pik.cn.ua