Особливості майбутніх виборів: сільські старости можуть стати політичними фігурами з купою повноважень

Восени в Україні відбудуться вибори до місцевих рад. І цього разу не обійдеться без новацій. Наприклад, старост в об’єднаних громадах обиратимуть не виборці. Усе відбуватиметься на непрямих виборах. Інакше кажучи, старост обиратимуть депутати ради громади за поданням голови ОТГ. Деякі фахівці кажуть, що це нормальна демократична позиція, яка відповідає Конституції та законам України.

Тим часом ЧЕline також вирішив розібратися в цьому питанні. По коментар звернулися до Івана Фурсенка, першого заступника керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. До речі, в цій ситуації він вбачає певну загрозу.

«Цілком імовірно, що переважна більшість тих голів, які очолять громади, буде домовлятися щодо кандидатур старост із політичними партіями, які виставлятимуть кандидатів на вибори в громади на голів і депутатів.

Попередня редакція Закону України про місцеве самоврядування зазначала, що староста є обраною посадовою особою, та, на жаль, у нього було не надто багато повноважень і взагалі не було фінансових ресурсів. Другий момент, що старости працювали виключно у своїх старостинських округах, тобто на тих територіях, де до змін вони ж були сільськими головами. І траплялася ситуація, що сидить староста з величезною зарплатою, не маючи жодних інструментів для роботи в цій громаді.

Нормально було б, аби наступні вибори відбулися без старост, щоб спочатку були сформовані старостинські округи, які відповідали б єдиним стандартам, а потім старост обирали б.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині екс-чоловік викрав дитину

Безумовно, на цьому перехідному етапі було б добре, аби старост обирали люди. Але законодавець пішов далі і фактично зробив посаду старости залежною від місцевої ради. Це не найгірший варіант, тому що люди обирають голову громади прямим таємним волевиявленням і ті самі люди обирають депутатів місцевих рад. Єдина біда цих виборів і, мабуть, найбільша – що вони відбуваються на партійній основі. В громадах із кількістю жителів більше 10 тисяч депутати вимушені балотуватися від політичних партій. Тому власне спочатку партії вибиратимуть кандидатів, які зможуть зареєструватися кандидатами в депутати. А потім уже люди обиратимуть депутатів із тих кандидатів. Якби цієї умови не було, тоді призначення старости на сесії було б правильним і гармонійним. А так, на жаль, можемо постати перед ситуацією, коли від окремого населеного пункту не буде жодного депутата в місцевій раді. Бо кандидати обрали неправильну політичну силу або побігли до політсили запізно. Тож не буде депутат від населеного пункту, тобто фактично людини, яка відстоювала б інтереси певного села.

До того ж, не відомо, чи затвердить нова рада положення про старостинський округ. Безумовно, якщо новобраний голова і депутати працюватимуть на розвиток усієї території, вони запровадять посаду старости. Але може статися, що політично щось піде не так, і в певному регіоні може не виявитися старости і жодного свого депутата. Тож населений пункт може опинитися на узбіччі реформи. Бо не буде кому відстоювати інтереси населеного пункту.

Закон про партизацію місцевих виборів вибиває все підґрунтя з місцевого самоврядування. Наприклад, якщо депутат ухвалює якесь «неправильне» рішення, яке не подобається партії, до нього можна застосувати імперативний мандат і виключити з лав депутатського корпусу. На місце цього депутата прийде свій, більш лояльний. Тому в цьому аспекті обрання старости треба було залишити за людьми. Якби не було партизації, тоді система правильна. Бо інакше староста стає політичною фігурою», – пояснив Іван Фурсенко.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv