Є люди, поруч із якими завжди тепло. Таке відчуття з’являється вже під час першої зустрічі з ними. Вони щедро діляться своїм світлом і добротою, не вимагаючи нічого натомість. І після спілкування з ними почуваєшся зовсім іншим, не здатним на бодай якісь негарні вчинки, брехню чи зверхність.
До таких людей належить кандидат у депутати обласної ради від партії «НАШ КРАЙ» Валерій Колоша – директор ПСП «Пісківське», що в Бахмацькому районі, представник Всеукраїнської аграрної ради, засновник загальнодержавної Асоціації виробників молока, депутат Чернігівської обласної ради. Крім того, Валерій Петрович очолює районну Спілку воїнів-афганців, воїнів АТО і ООС та є отаманом Чернігівського округу міжнародної громадської організації «Козацтво запорозьке».
Але за всіма цими регаліями стоїть проста і щира людина, яка за останні 20 років свого життя стільки зробила для рідного краю, скільки не здатні були зробити жодні високопосадовці за майже три десятиліття існування незалежної України. Він на власному прикладі довів: якщо думаєш не про власну кишеню, а прагнеш добробуту для тих, хто живе поряд, якщо живеш із вірою в душі і добром у серці, зможеш втілити у життя, здавалося б, нездійсненні мрії. Така собі невеличка модель цілої держави в окремо взятому селі.
А почалося все у далекому 1999 році, коли фаховому техніку-будівельнику люди довірили керівництво тодішнім колгоспом імені Куйбишева, який уже наступного року реформувався у ПСП «Пісківське».
«Нам тоді вдалося зберегти усю матеріально-технічну базу. Хоча часи були важкі, – пригадує Валерій Колоша, – безгрошів’я, «живих» коштів люди місяцями не бачили, за продукцію з нами розраховувалися бартером. Перші 20 тисяч, отримані від Ніжинського молокозаводу авансом, пішли на виплату зарплати працівникам і на розрахунки за електропостачання. Отоді я зрозумів – ставку треба робити на тваринництво».
Саме тваринництво стало ключовим у розвитку «Пісківського». Воно щодня давало «живу» копійку, дозволяло створювати робочі місця на селі. Але Валерій Петрович розумів – треба рухатися вперед. І так у Пісках на початку 2000-х з’явилась перша в області доїльна зала. Потім ще одна. За молоко з «Пісківського» переробники вже конкурували. А він продовжував навчатися – знайомився з досвідом передових господарств України і зарубіжжя, найкраще – переймав і втілював у себе. Зароблені гроші вкладав у розвиток виробництва і в соціальні проєкти. До речі, крім першої будівельної освіти, здобув ще й економічну, а нині пише кандидатську дисертацію на тему, яка йому дуже близька – «Вплив агробізнесу на розвиток соціальної сфери місцевості».
«Ми вкладаємо гроші у майбутнє – наших дітей, – ділиться напрацюваннями пан Валерій, – підтримуємо заклади освіти, створили для дітлахів «Школу мистецтв», кінноспортивну школу, запросили для них найкращих викладачів і тренерів, наші діти мають уже досягнення навіть на всеукраїнському рівні. А у їхніх батьків є робота і гідна зарплата».
А ще Валерій Колоша підтримує творчі колективи і як воістину віруюча людина допомагає релігійним громадам району, бо переконаний – саме через духовність і збереження традицій можна відродити українське село. Навіть фестиваль заснував такий – «Відродження українського села, його духовності і культури», який за кілька років набув статусу всеукраїнського. Нині у «Пісківському» 270 працівників, і не лише з Пісків, а й із навколишніх сіл і сусіднього Борзнянського району. Обробляють 3000 гектарів землі, за пай платять 12%. Пенсіонерам-пайовикам і вчителям раз на тиждень дають два буханці спеченого у власній пекарні хліба. Для працівників господарство викуповує будинки.
«Буває, їду ввечері додому, – розповідає Валерій Петрович, – і бачу, що у хаті, яка стояла пусткою, світло горить, родина там оселилася молода з дітками. І так радісно стає на душі! Живе наше село! Ми таких будинків за останній час придбали десятків зо три».
Двічі Валерій Колоша представляв інтереси своїх виборців у Бахмацькій районній раді, останні п’ять років – в обласній. Збирається робити це і в раді наступного скликання, щоб захищати право селян на землю, на працю, на гідне життя. Щоправда, вже не як представник Аграрної партії, як це було раніше. Бо оборудки її керівництва призвели до того, що партію не допустили до участі у виборах, і колеги Валерія Колоші, як і він сам, вимушені були приєднатись до різних політичних сил, аби не залишити обласну раду без представництва аграріїв. Валерій Петрович надав перевагу «НАШОМУ КРАЮ».
«Чому саме від цієї політичної сили я іду на вибори? Бо «НАШ КРАЙ» – це моє рідне село, це мій рідний край, у якому живуть найкращі у світі люди: працьовиті, чесні, цілеспрямовані. І вони гідні кращого життя», – переконаний Валерій Колоша, Людина з великої літери, справжній патріот, господарник і професіонал, який без зайвого пафосу разом зі своїми земляками щодня вписує нову яскраву сторінку в літопис незалежної України.
Ірина Ковальова
*Політична реклама
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
