Про Антонієві печери в Чернігові, напевне, знають усі. Натомість Аліпієві печери на Болдиних горах у Чернігові не такі відомі.
Ці печери були вириті в 1917 р. ієромонахом Троїцько-Іллінського монастиря Аліпієм.
«Традиція, коли монахи копали печери, давня, ще з часів Київської Русі, від прийняття християнства. І надалі ця традиція залишалася. У печерах проживали монахи, які вели більш аскетичний спосіб життя. Їх ще називали затворниками чи печерниками.
І на Чернігівщині також було печерне життя від часів Київської Русі, відколи був заснований печерний монастир на Болдиних горах. І в пізніших століттях печери будували. Зокрема до першої половини ХХ сторіччя», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закриття чи чутки: яка доля супермаркетів «Союз» і «Квартал» та кав’ярні «Золотий ключик» у Чернігові
Історик також розповів, що в тих печерах ніколи не бував, але є відомості, що цей комплекс складався з приміщень і келій, які були побудовані вздовж головної галереї у формі вісімки. У центрі знаходилася традиційна для православних українців тридільна церква, ймовірно, побудована на зразок церкви Феодосія Тотемського в Антонієвих печерах. Усі приміщення були з’єднані між собою.
Найцікавішою вважалася ризниця, стіни якої прикрашали різьблення по суглинку й орнаментально-рослинним розписом. За переказами, ігумен Аліпій підготував собі це приміщення як усипальницю. Поруч були побудовані келії ченців для їх постійного проживання. Відомо також, що печери спочатку були прикрашені ще й рушниками та народними іконами, які приносили місцеві мешканці.
Аліпієві печери більше нагадували не обитель ченців-аскетів, а традиційну сільську українську церкву.
Між тим на початку ХХ сторіччя церкви чекала сумна доля.
«Почалися гоніння і, відповідно, церковне життя згорталося або на деякий час переходило в таємну площину, коли люди збиралися, аби помолитися. Це стосувалося і печерного життя. Монастир потрапив під заборону, руйнувався, з часом з’явилися провалля. Вхід до печер був засипаний. Нині стан цього печерного комплексу визнано аварійним. Звісно, доступ до нього відвідувачів неможливий», – розповів Максим Блакитний.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
