Цього року День Незалежності України кожен святкував у незвичній атмосфері. У зв’язку з повномасштабною війною та особливим ставленням окупантів до сакральних дат, практично всі масові заходи були скасовані. Влада та військові закликали громадян у ці дні особливо дотримуватися правил безпеки, бути максимально пильними та реагувати на всі повідомлення про повітряну тривогу. Деякі регіони України ввели додаткові обмеження та збільшили тривалість комендантської години на цей період.
У Чернігові та області більшість святкових заходів також було скасовано, а мешканцям рекомендували без нагальної потреби не перебувати у місцях скупчення людей і поблизу об’єктів інфраструктури. Тож ми поцікавилися в чернігівців, як вони провели День Незалежності України, чи боялися ракетних обстрілів і як дотримувалися заходів безпеки.
Валентина Дзюба, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області
«Я вважаю, побоювання були в кожного, разом із рідними та колегами ми читали застереження Державної служби безпеки ще заздалегідь. Тому вирішили цього дня поїхати за місто, бо в багатоповерховому будинку дотримуватися всіх правил поводження під час повітряної тривоги доволі складно. Свято провели в родинному колі, на дачі насолоджувалися природою. Звісно, настрій був трохи пригнічений від новин про обстріли, зокрема Дніпропетровщини, де в пасажирському потязі загинули десятки людей. Та й на Чернігівщині збили безпілотникиворога, моторошно. Але такого страху, як 24 лютого, вже не було. Ми пишаємося та віримо у наші Збройні Сили! Чекаємо на нашу перемогу та допомагаємо воїнам».
Валентин Куц, фотограф
«Весь день був у роботі, проводив зйомки. Тривоги всі чув і навіть рахував, але, можливо, через те, що пережив активні бойові дії в місті, вже давно їх не боюсь. Не вважаю, що це добре, тому не треба брати з мене приклад. Намагаюся зараз якнайбільше працювати, щоб мати можливість допомагати Збройним Силам України, відпочивати буду вже після нашої Перемоги».
Ірина Сімонова, директорка Обласного молодіжного центру
«24 серпня для мене особлива дата та подвійне свято. Окрім Дня Незалежності України, ми з колективом святкуємо ще й річницю створення Обласного молодіжного центру, цьогорічуже шосту. Безперечно, що війна в країні не сприяє урочистостям. Разом із командою ми зібралися, аби поговорити про програму відновлення будівлі Обласного молодіжного центру та наші плани на майбутнє. Поряд із нами були й наші рідні. З міркувань безпеки, збиратися саме в будівлі центру ми не хотіли, обрали більш безпечне місце. Загалом працюємо, робота допомагає відволіктися від поганих думок, налаштуємося на позитив і тримаємося».
Олександр Комаса, адвокат
«Урочистого святкування як такого в нас не було, разом із родиною вирішили провести день із користю – допомогти дідусеві підготуватися до зими. Йому 86 років, тож самому по господарству справлятися важко. Побоюється, що взимку буде важко з опаленням, тому поїхали до нього. Нарубав дрова, поскладав. Також копали картоплю, вже ж сезон почався. Дідусю приємно і мені також».
Владислав Савенок, журналіст
«Цього року святкування було не таке, як завжди. Справа в тому, що за кілька днів до того я перебував за кордоном, у Польщі, на навчанні. У мене був вибір повернутися 24 серпня або 26-го. Вирішив, що треба повертатися раніше, тому додому вирушив 23-го увечері. От можна сказати, що весь цей час я і був у дорозі. Але таким чином я встиг подивитися,які урочистості були у Львові, Хмельницькому та інших населених пунктах, які траплялися на шляху. Коли вже під’їхав до нашого міста, то був невеликий затор. Поки чекали, я милувався природою і тим, як лелеки ставали на крило. Взагалі дуже люблю спостерігати за птахами, тому час пролетів швидко. А на рахунок страху щодо обстрілів скажу: в моєму віці боятися будь—чого вже не варто. Я споглядаю це філософськи».
Спілкувалася: Марина Кирієнко
