Чернігівські «декомунізатори» можуть заспокоїтись. Назва «Красна», що характеризує центральну площу нашого міста, не означає червоний колір, такий улюблений революціонерами-комуністами.
«Красна» означає «гарна, красива». Як і «Красний міст». А дівиця «красна» не тому, що в неї ніс «красний», — так чернігівський історик Володимир Руденок охарактеризував назву головної «арени» Чернігова та розповів історію її формування.
Єдине, що може викликати моральний дискомфорт українців, це те, що наша «Красна» є тезкою ворожої московської «Красної». Але нехай вони перейменовують, адже історія площі Чернігів-Граду, почалася тоді, як Москви ще не було, як кажуть, і «в проекті».
Старокиївські часи
За часів Київської Русі Чернігів нічим не поступався Києву та провідним містам Європи. Його населення налічувало близько 30 тисяч, і життя вирувало в більшості в межах «Дитинця», що був оточений глибоким ровом і високими стінами. Красна площа входила до складу так званого окольного граду, який формував торгово-ремісничий район Чернігова. Площа як частина окольного граду була густонаселеною, з багатьма житловими і господарськими приміщеннями.
П’ятницьке поле
Після монголо-татарської навали, починаючи з XVII століття, Чернігів був уже не тим «велетом», як за часів Русі, а невеликим провінційним містечком. Населення міста нараховувало не більше 4 тис. Деякі історики в ці часи місце сучасної Красної площі називають «П`ятницьким полем». Вони стверджують, що ця назва дуже давня і виникла вона від імені розташованого тут храму св. Параскеви П’ятниці.
«Основне життя тоді знову ж таки вирувало в районі Вала. Там був і базар, і кладовище, і господарські забудови. Там була настільки густа забудова, що не могли роз’їхатися екіпажі», — розповідає історик Володимир Руденок.
Торгова площа
На початку ХІХ століття Чернігів поступово перестає бути містом-фортецею. Розкопуються міські мури, місто знову починає розширятися – і на П’ятницьке поле переноситься базар. На ньому будують кам’яні торгові ряди з колонадами-галереями. Після чого площу починають називати Торговою. Поступово це місце стає не тільки торговим центром, а й адміністративним.
У 1860 році були збудовані дві будівлі, що збереглися й понині. Це поліцейське управління (зараз міська прокуратура) та губернське земство (зараз облдержадміністрація). На початку ХХ століття спорудили будинок державного банку (зараз міськвиконком).
На місці сучасної Алеї Героїв були звичайнісінькі людські городи, які розділяли собою дві самостійні вулиці з будинками на них.
У 1879 році площу покривають бруківкою. Досі вона не мала твердого покриття. Це покриття збереглося лише до 30-х років ХХ століття.
Площа ім. Куйбишева
У 1935 році площа була оновлена й отримала назву ім. Куйбишева.
Валеріан Куйбишев, російський революціонер і партійний діяч. У 1919 році воював проти Колчака та керував радянськими військами в Середній Азії. Помер у 1935 році від закупорки тромбу.
Під час Другої світової війни будинки навколо площі були частково зруйновані, оскільки зазнавали найбільших бомбардувань через відкритість цього місця. Більшість Чернігова в той час була одноповерховою та закритою зеленими насадженнями.
Після визволення Чернігова від фашистів на площі були прилюдно страчені зрадники-поліцаї, які під час окупації розстріляли вихованців Домницького дитячого будинку.
За радянських часів площа і будівлі навколо неї набули приблизно такого вигляду, як є зараз. У листопаді 1959 році відбулося відкриття театру ім. Т. Г. Шевченка, після чого в народі площу ще називали Театральною.
Красна площа
«Скоріше за все, назва «Красна» з’явилась у ХІХ-ХХ століттях. На жаль, зараз не можу згадати дати перейменування і документів, що підтверджували б зміну назви з Куйбишева на «Красну». Але пам’ятаю, сам брав участь у перейменуванні», — згадує Володимир Руденок.
ЧЕline вирішив з’ясувати, коли все-таки «Красна площа» офіційно стала «Красною». Пролити світло на історичний факт вдалося лише Людмилі Деркач, простому начальнику відділу геодезії та містобудівного кадастру управління архітектури і містобудування чернігівської міської ради. «Рішенням виконкому чернігівської міської ради № 195 від 16 липня 1990 року», — повідомила чиновниця дату, коли центральній площі міста було повернуто історичну назву; тобто перейменовано з радянської назви ім. Куйбишева».
Відтоді Красна площа стала центром політичного, культурного життя та просто головною окрасою Чернігова часів незалежної України.
