Уже завтра християни святкуватимуть Великдень – одне з найрадісніших свят, що символізує початок нового життя. Цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися за святковим столом.
Щоправда, кожна сім’я має свої традиції, як відзначати свято. Про них і розпитував ЧЕline.
Леонід Животягін
На Великдень ми традиційно ходимо освячувати паски до найближчого храму і вже після цього намагаємось накрити стіл зі смаколиками. Розговляємося тобто.
Наступного дня завжди ходили відпочивати до лісу.
Це була наша традиція.
На жаль, часи змінюються… До того ж, цьогоріч на Великдень я буду на роботі.
Інна Кужель
Якихось таких особливих чи цікавих великодніх традицій немає. Усе стандартно: спершу зранку до Катерининської церкви освятити паски, потім – сніданок із родиною, а вдень – зустріч із друзями, найчастіше це якесь барбекю.
Але, на жаль, цього року традиції трохи змінюються, і день мені доведеться провести на роботі, оскільки моя робота тепер пов’язана зі святами.
Ірина Синельник
Великдень я намагаюся проводити з родиною. Зазвичай збираємося в батьків у рідному селі Конятин Сосницького району. З мамою випікаємо в печі паску, готуємо червоні крашанки як символ відродження життя, іноді писанки. До речі, паски я завжди прикрашаю квітами, косичками, пташками тощо, як навчила в дитинстві бабуся Саша (вона була нашою сусідкою, але ми спілкувалися дуже близько).
Ще для мене особливо цінними є спогади дитинства (десь дошкільного віку), коли ми розписували писанки з дідусем Колею. Він розказував значення різних народних символів. Розписували орнаменти спеціальним писачком, підігріваючи кульки з воску на свічці. Якщо є час, то зараз я теж намагаюся зробити писанки.
Кілька разів святкувала Великдень в інших містах – це зовсім інший досвід, нові враження. Сподобалася святкова літургія в Одесі, коли разом із родичами вдалося потрапити до храму св. Миколая, що розташований на морському вокзалі. Цікавими були враження й в Ужгороді, коли з подругою пішли на освячення пасок до греко-католицького собору.
Альона Шевченко – Горська
Ми готуємося, починаючи з посту. Обов’язково відвідуємо службу у Великий четвер, а в п’ятницю ходимо прикластися до Плащаниці, але не їмо і не п’ємо до цього. У суботу не їмо, лише із заходом сонця можна випити води.
О 23.00 ми завжди ходимо на службу на всю ніч, зазвичай освячуємо паску, яйця, м’ясо, сіль і хрін. після освячення розговляємося, обов’язково прочитавши молитву «Отче наш», упродовж дня ходимо в гості до родичів і друзів, а в понеділок знову на ранкову службу до церкви.
Інколи, якщо дозволяє погода, їздимо в ліс, адже це пора, коли оживає природа))
Анна Якубець
Із раннього дитинства я щороку ходила з батьками до церкви святити паски, це було обов’язковим дійством свята. Потім ми відпочивали, їли смаколики, ходили в гості чи запрошували гостей до себе.
Тепер святкуємо або ж із чоловіком удвох, або йдемо до батьків. Без пригод на Великдень теж не обійшлося – наприклад, торік у нас на це свято припав переїзд додому.
Олеся Гордієнко
До Великодня готуємось заздалегідь. Влаштовуємо генеральне прибирання після зими, купуємо великодню свічку. Вона має бути гарною і незвичайною. Цьогоріч буде у формі писанки.
Також печемо паски і фарбуємо крашанки цибулинням. І звісно, святимо великодній кошик у церкві. Цьогоріч Великдень буде особливим, адже нині він і справді асоціюється зі справжнім приходом весни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як чернігівцям провести останні дні перед Великоднем? Настанови отця Романа
