Багато хто запевняє, що жіночої дружби не існує, інші ж заперечують це, наводячи як приклад свої стосунки з подругами. Навколо цього поняття побутує чимало жартів та анекдотів, але однозначної відповіді на запитання «Чи можлива справжня дружба між жінками?» немає. Тому Чеline вирішив поцікавитися в жителів Чернігівщини про їхнє ставлення до таких товариських стосунків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Результати опитування: українські чоловіки склали портрет ідеальної жінки
Юлія Гордіюк: «У мене одна подруга і я вірю, що це дружба навіки. У жіночій дружбі треба мати різні смаки на чоловіків і однакові – на вино».
Оксана Зева: «Неоднозначно ставлюся до цього поняття, але ось вище добре сказано про вино, а ще про черепаху і змію є притча про жіночу дружбу».
Світлана Прохоренко: «Так! Вірю у жіночу дружбу! У мене вона є! Доведено і перевірено 30-річним стажем!»
Вікторія Макаренко: «Дружби між жінками немає! Жінка може тільки бути однокласницею, однокурсницею, співробітницею, знайомою… Але тільки не подругою».
Валентина Кострікова: «Я вважала, що моя подруга найкраща та найсуперовіша, але вона мене не підтримала у скрутну хвилину і це дуже сумно. Це зайвий раз свідчить про те, що жіночої дружби не буває, а так, мішура… Дуже шкода».
Марина Волченко: «Є, коли це переходить у сестринсько-сімейні стосунки».
Оксана Власенко: «А я вірю! Справжня дружба – рідкісне явище, але вона є. У моєму випадку дружимо з дитинства, а це – не багато не мало – вже 20 років. Можна сказати, все своє свідоме життя».
Анна Овчарова: «Раніше вірила. Зараз вважаю, що (для мене) її немає (і, напевно, ніколи не було). Максимум – знайомі. Єдина людина, кому я дійсно потрібна, хто про мене піклується, переживає, підтримує, любить, хто щирий зі мною – це мій хлопець. Ціную його! А подруг у мене немає. Коли мені було погано – тільки хлопець зі мною поруч був, не вони. Одна «подруга», яку я дуже любила, лише шукала нагоди мене позбутися, а потім цинічно і холодно сказала: «шляхи розходяться, так буває». Ще одна подруга перестала зі мною спілкуватися на рівному місці: послалася на депресію, нічого мені не розповіла, а потім просто кинула. Раніше були, як сестри… Можу продовжувати. Ні, я не кажу, що жіночої дружби немає. Вірю, що є. Хочу вірити. Просто мені не пощастило або я якась ненормальна».
Ірина Баришева: «Все залежить від людини: якщо людина хороша, то й подруга з неї буде хороша. А люди хороші, звісно, є, відповідно, і подруги! Мені зустріти таких пощастило!»
Лілія Вакуловська: «Вірю, дружимо з трьох років, уже 25 років (бувало всяке). І щиро співчуваю тим, хто розчарувався в людях і дружбі). У моєї мами, наприклад, теж є найкраща подруга, дружать 40 років».
Ірина Старчак: «Життя з часом розставляє все на свої місця, воно відкидає непотрібних вам людей, але не одразу. «Краща подружка» – це взагалі поняття якесь підліткове. Є дорогі серцю люди: куми (я вважаю, вони заслуговують на цей титул, якщо ви у гарних стосунках, хоч і бачитеся рідко), мама (ти будеш завжди правим і любимим для неї, хоч можеш насправді чинити по-свинськи). Якщо шлюб вдався, то чоловік також може бути «найкращою подругою», дійсно, у вас спільні проблеми, і хто як не він зацікавлений у скорішому їх вирішенні. З роками просто розділяєш людей на дорогих серцю і таких… Аби були».
Олена Плаксіна: «У моєму житті вона була і є вже протягом 36 років. Усе навпіл. Усі негаразди разом. І я дякую Богові за цей подарунок».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
