У день Федула, 18 квітня, українці намагались повністю провітрити житло, влаштовуючи протяги та дозволяючи теплим вітрам проникнути всередину. Вітер виганяв бісів і переполох. Переполохом називали хворобу, яку отримували внаслідок впливу злого вітру.
Вірили, що людина може підхопити цю хворобу уві сні. Зображували Переполох у вигляді живої істоти. Знахарі займалися лікуванням цього захворювання.
Зазвичай день Федула пов’язували з приходом теплих днів. Казали: “Прийшов Федул – теплий вітер подув, вікна відчинив, хату без дров натопив”.
Свято 18 квітня в старовину називали по-різному: Федул-вітрогон, Федора, Федора-анемона і т.д. Вважалося, що 18 квітня зима остаточно тікала геть. Сам день може бути дощовим або теплим. Спостерігали за природними явищами та прикметами, намагалися передбачити погоду на найближчий час.
Цьогоріч 18 квітня відзначають Світлий Вівторок.
У Світлий Вівторок уже жінки починають ходити в гості, розважатися, а чоловіки залишаються вдома. В Україні на третій день Великодніх свят селяни традиційно збиралися в корчмі “на музику”, щоб святки провести.
Ці три дні свят були щасливим часом гостювань, молодіжних ігор і забав. Дорослі шукали в ці дні квіти рясту, а знайшовши — топтали їх, примовляючи: “Щоб і на той рік діждати рясту топтати”.
День називали Купальним, бо тих, хто проспав заутреню, обливали водою. Цього дня дівчата могли поливати хлопців. А ще справлялися “висвятки”, тобто посвячення підлітків-дівчаток — у дівок, а хлопців — у парубків, за що ті влаштовували пригощання і ставали повноправними членами дівочої чи парубоцької громади села.
Народні прикмети на 18 квітня
Якщо на околиці все чітко чується – невдовзі чекай негоди і вітряної погоди.
День теплий 18 квітня і безвітряний, а вночі стає прохолодно – чекай стійкої гарної погоди.
Глухарів чутно – швидше за все, за прикметами, найближчим часом погода покращиться. Якщо ж ці птахи мовчать – чекай негоди.
Вважається, що саме 18 квітня встановлюються теплі дні, які, втім, можуть бути з негодою і дощами.
Сніг 18 квітня залишився в яру розміром із корову – пора виходити на ріллю і братися за роботу.
Джерело: zak.depo.ua
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
Ці свята не мають нічого спільного з Іісусом Христом і християнством.
В одному з випусків «Українознавчого альманаху» говориться: «Назва Великдень дійшла до нас із прадавніх часів, коли, найімовірніше, так називали день весняного рівнодення, який припадає на 20–21 березня. У слов’ян цей день був пов’язаний із відродженням природи і новим аграрним роком». Як пояснюється у словнику-довіднику «Слов’янський світ», Великдень — це «одне з головних весняних свят давніх слов’ян, день народження весняної богині, праматері. […] Християнство, щоб відсторонити значимий хліборобський обряд Великдень, до цих днів приурочило свято Воскресіння Ісуса Христа».
В давнину ці свята сопроводжувалися об’їданням, пияцтвом і розпустою, всім тим, що сурово засуджує Бог. І можно сміливо сказати, що і до цього часу нічого не змінилося, бо і зараз ці свята сопроводжуються об’їданням і пияцтвом, а подекуди і розпустою.