Святитель Феодосій, архієпископ Чернігівський, народився на початку 30-х років XVII століття в Подільському краї. Він походив із древнього дворянського роду Полоницьких-Углицьких. Батьками його були ієрей Микита та Марія. Ім’я, дане святителю Феодосію при хрещенні, залишилося невідомим.
Юнаком він вступив у духовне училище, так звану Києво-Братську колегію, при Київському Богоявленському монастирі. У роки навчання остаточно визначилося покликання святого до чернечого подвигу.
Вільний від занять час він віддавав молитві, читанню Святого Письма і роздумам на богословські теми. Після отримання освіти майбутній святитель прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі і був названий Феодосієм у честь преподобного Феодосія Печерського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Ніжині священик зустрівся із вихованцями виправної колонії
У 1664 році його призначили настоятелем знаменитого Києво-Видубицького монастиря. Ця обитель незадовго до того знаходилася в руках уніатів, які привели її в повне розорення.
Святий Феодосій зі старанністю взявся за справу, і, завдяки своїй енергії та працьовитості, швидко відновив іночеське життя у Видубицькому монастирі. Коли єпископ Лазар був призначений місцеблюстителем Київської митрополії, він призначив святого Феодосія своїм намісником у Києві, а сам залишався в Чернігові.
У цьому званні святий Феодосій брав діяльну участь у багатьох церковних подіях. У 1688 році святий Феодосій був призначений архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря замість померлого архімандрита Іоанникія (Галятовського).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Православні олігархи з «Опоблоку» фінансують московські церкви, – архієпископ Євстратій
У 1692 році 11 вересня святий Феодосій був урочисто хіротонісаний у Московському Успенському соборі Кремля в сан архієпископа Чернігівського. Святий особливо дбав про духовне просвітництво своєї пастви. Святитель Феодосій підтримував існування друкарні в Чернігові, яка видала багато богослужбових книг. За часів святителя Феодосія в Чернігівській єпархії помічається особливий підйом і посилення чернецтва.
Велику увагу святитель приділяв духовенству і був суворо розбірливий у виборі кандидатів. Відмінними рисами особистості святителя Феодосія були — поблажливість, миролюбність, сувора справедливість, глибоке співчуття до всіх, які зверталися до нього за допомогою і порадою, не тільки православних, але і людей інших віросповідань.
У 1696 році 5 лютого святитель Феодосій помер і був похований у Чернігівському Борисоглібському соборі. Прославлення святителя Феодосія відбулося у вересні 1896 року.
Джерело: УНІАН
