Сьогодні Естонія – сучасна європейська держава: член Європейського Союзу і НАТО, країна з відносно стабільною економічною ситуацією; з надзвичайно чистими столичними вулицями та відсутніми на них бездомними тваринами; безкоштовним проїздом у столичному громадському транспорті для місцевих жителів і безоплатним (за рахунок держбюджету) харчуванням школярів. А ще Естонія – справжній друг України, представники цієї країни охоче діляться своїм досвідом у різних сферах, аби Україна подолала свою політичну, економічну, соціальну кризи та змогла в майбутньому приєднатися до європейської спільноти. Цій країні теж доводиться протистояти агресивній політиці свого східного сусіда.
За останні десятиріччя Естонія успішно провела реформи у різних сферах, і, без перебільшення, її досвід може бути корисним для України. Звісно, не всі аспекти можна порівнювати однозначно, зважаючи на маленьку територію і кількість населення 1,3 млн осіб, однак загальні тенденції можуть бути дороговказами і для нас.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Децентралізація на завершальному етапі. Що далі?
До речі, на проведенні державних реформ в Естонії, зокрема й адміністративній, основними чинниками позначилися зменшення кількості населення і зростання мобільності людей. Адміністративна реформа в цій країні Балтії передбачала насамперед укрупнення адміністративних одиниць. Якщо до змін у країні налічувалося 213 місцевих самоуправлінь, то після реформи залишилося тільки 76. Сьогодні Естонія поділена на 15 повітів, у яких налічується по 4-5 самоуправлінь – міських або волосних (сільських). Найменший розмір громади за кількістю населення – 5 тис. місцевих жителів (рекомендований – 11 тис. громадян). Як розповів українським журналістам міністр державного управління Естонії Яак Ааб, спершу був добровільний період об’єднування, а потім уже рішення схвалював уряд вже примусово. За словами посадовця, ставлення місцевих жителів до реформи було неоднозначним і залежало від сприйняття або несхвалення пропонованих змін керівництвом самоуправління. Звісно, в багатьох був страх перед невідомістю і порушенням звичного устрою життя.
Аби «владнати» цю ситуацію, держава виплатила старостам і мерам, які втратили посади, як компенсацію заробітну плату за рік. Водночас новоутворені місцеві самоуправління отримали допомогу від держави у розмірі 100 євро на жителя: мінімально – 300 тис. євро і максимально – 800 тис. євро. Для місцевого самоврядування залишили більше коштів на місцях, аби там створювали умови для розвитку підприємництва і туризму. У підсумку реформи, місцеві бюджети в середньому зросли на третину.
Водночас в Естонії в межах країни зберігається нерівномірність розвитку регіонів. Східна частина Естонії є біднішою, західна – заможніша. Тому на державному рівні підтримують регіональний розвиток, однак допомагають не окремим територіям, а визначеним сферам діяльності, приміром, розвиток «зеленого» туризму чи малого та середнього бізнесу. Яак Ааб переконаний, що регіональна політика має бути всеохопною, а не фрагментарною, адже в усіх секторах управління треба вести регіональну політику.
Зараз в Естонії цілеспрямовано провадиться політика розвитку не лише центру, а й околиць, провінції. За останні роки за межі Таллінна виведено понад тисячу робочих місць. На державному рівні впроваджуються різноманітні стимули, зокрема й економічні, аби заохотити молодь працювати не в столиці. Через державні інструменти впроваджують пільги у регіонах (це може бути оподаткування, або менші відсотки кредитів тощо). Наприклад, молодий лікар, який їде працювати у провінцію, може розраховувати на допомогу від держави у розмірі 15 тис. євро упродовж трьох років.
Керівниця Естонського центру Східного партнерства Тіна Ілсен вважає, що позитивні зміни поза столицями завжди свідчать про розвиток держави. «Коли люди починають пишатися своєю територією, починаються процеси змін у суспільстві. З’являється розуміння: наша держава – наша відповідальність! Ми відповідаємо за свою державу, своє місто, свою громаду», – говорить вона.
А головний висновок для України – реформи потрібно завершувати.
Розуміти, яка кінцева мета тих чи інших змін, і спільними зусиллями досягати їх, не повертаючись назад і не сходячи з обраного шляху.
Ірина Синельник
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
