Нарешті дочекалися найромантичнішої пори року – весни із теплими деньками і лагідними сонячними промінчиками. Щоправда, для більшості українців весна символізує не тільки пробудження усього живого від зимової сплячки, а й початок городно-дачного сезону. Тож до висаджування культур в ґрунт, треба навести порядок на ділянці, а для цього багатьом потрібно прибрати сухе листя і бадилля, які залишились ще з осені. Не відмовляються від такого методу утилізації зайвого на полях і аграрії.
Найпростіший спосіб позбавитися рослинного непотребу – спалити його. Гадаємо, що хоча б раз у житті так робив кожен власник городу чи дачі. Тому й не дивно, що навесні і восени після збору врожаю села і деякі міські квартали окутує їдкий і густий «смог», що завдає непоправної шкоди усьому живому. Люди з різними хронічними хворобами в цей час намагаються не показувати носа на вулицю і не пускають гуляти дітей. А щоденні зведення рятувальників рясніють повідомленнями про пожежі в житловому секторі, на полях чи лісах.
«У періоди міжсезоння, коли готуючись до садово-городніх робіт або вже прибираючи свої ділянки після їх закінчення, люди спалюють сміття, мене охоплює ненависть до них. Я – астматик, і бувають дні, коли через от такі багаття не можу вийти на вулиці, бо розумію, неодмінно станеться напад. Так вже було. І прикро, коли люди не думають про це абсолютно. Діти з діагнозом астма, наприклад, страждають від цього ще більше. І таких хворих у нашому місці чимало. І мабуть штрафи ось таких от дачників-городників не лякають через те, що їх просто нікому виписувати, адже охопити все місто екологи, гадаю, фізично не можуть. Це той єдиний, мабуть, випадок, коли б мені хотілося закликати людей «стучать» на сусідів, які палять багаття, щоб нарешті дійшло, що хтось через таку здавалося б дрібницю банально не може нормально дихати», — розповідає чернігівка Наталія Ворох.
Та найбільш моторошно те, що тема порушується з року в рік, а людська свідомість із приходом весни чомусь не пробуджується. На це вказують статистичні дані, якими поділилась із ЧЕline фахівець відділу агітаційно-пропагандистської роботи Управління ДСНС України в Чернігівській області роботи Ірина Корінь.
«З початку квітня на території Чернігівщини при спалюванні сухої трави на відкритій місцевості сталося 177 пожеж. Загалом вогнем було охоплено площу в понад 306 гектарів. Крім того, з цієї ж причини виникло 37 пожеж в житловому секторі та одна – в лісовому масиві. Небезпека полягає не тільки в тому, що вогонь забирає майно – житлові будинки чи господарчі споруди, але й людські життя. Цього місяця такий випадок в нашій області вже трапився. Загинув чоловік 1940 року народження, коли намагався загасити траву, яку підпалили невідомі», – зауважила жінка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Прозора смерть”: що вбиває чернігівців і чи врятують їх «екологічні» мільйони (Відео)
Примітно, що через недбальство дорослих страждають діти. Нещодавно у Куликівському районі у вогні ледь не згорів 10-річний хлопчик. Мати, яка розклала багаття, щоб спалити сміття, відволіклась і хлопчина отримав серйозні опіки обличчя, шиї, лівої руки, лівого коліна та лівої ступні. В цій ситуації радує те, що дитина залишилась жива, хоча попереду в неї серйозне і тривале лікування. Ймовірно, розводити нове вогнище на відкритій місцевості матері хлопця не схочеться іще довго.
То невже вчитися нам треба на ось таких прикладах?
Чернігівські екологи також підтвердили ЧЕline, що спалювання сухого листя – це справжнісінька біда. Бо навіть якщо після розведення багаття всі залишаються живі й неушкоджені, атмосфера зазнає негативного пливу. За словами еколога Юрія Карпенка, спалювати листя некорисно і небезпечно. Адже його можна використовувати як безкоштовне добриво.
«Листя – це органічна біомаса, яку легко перетворити на перегній. Для цього його треба закомпостувати, і через два роки матимемо добриво для газонів, клумб чи декоративних ділянок. Але якщо це листя з придорожньої смуги, його треба консервувати і складати окремо, тому що в ньому є іони важких металів. У Чернігові збирає листя КП «Зеленбуд» і консервує його на території Ялівщини. А на своїх подвір’ях люди можуть зробити для листя маленькі компостні ями розміром метр на два», – сказав еколог.
До речі, спалювати суху рослинність заборонено і в містах, і в селах. За це передбачається адміністративна відповідальність, тобто штраф. Для організацій – 850 гривень, а для людей — від 170 до 340 грн. Стягнення накладає державна екологічна інспекція в Чернігівській області. Причому, у весняний і осінній сезони штрафують багато суб’єктів господарювання і людей. Ось тільки чомусь димові завіси в селах і містах області не рідшають. Можливо, розмір штрафу малий, а, можливо, проблема в нашій свідомості, яка іще за багатьма показниками не дотягує до європейських стандартів.
Ірина Осташко
