Козелець – це унікальне селище на Чернігівщині. Передусім туристичними цікавинками, з-поміж яких особливо вирізняється візитівка населеного пункту – Собор Різдва Богородиці. Від його краси і величності перехоплює дух. На території храму – ідеальний порядок, чистота і буяння квітів.
Історію та про особливості храму журналісту ЧЕline розповіла Світлана Пустовгар, екскурсовод Козелецького музею історії ткацтва Чернігівщини.
За її словами, подивитися на Козелецьку «перлинку» приїжджають багато екскурсантів і туристів.
«До карантину і обмежень біля Собору Різдва Богородиці я нараховувала до 15 чи 16 автобусів. Вони їхали за маршрутом Київ–Чернігів. І щоб не оминути Козелець, зупинялися біля собору. А ось сьогодні вже бачу третій чи четвертий автобус. До нас також люди приїжджають і замовляють екскурсії. Зрозуміло, що зараз трішечки менше приймаємо екскурсантів, туристів і гостей нашого селища. Але ми раді усім», – розповіла Світлана Пустовгар.
Будівництво собору почалося в 1752 році і тривало до 1763 року.
«Будувала Наталка Дем’янівна Розумовська, яку називали Розумихою, на кошти своїх синів Кирила та Олексія. Храм вийшов двоповерховий. Замовляли двом архітекторам – Григоровичу-Барському та Квасову. Але будівництвом займалися кріпосні люди родини Розумовських.
А починалася ця історія дуже-дуже давно з села Лемеші. Старший син Наталії Олексій Розум співав у царській капелі. Згодом він стає фаворитом Єлизавети Петрівни, і починається його кар’єрне зростання: він отримує цивільні та військові чини, стає графом. Вважається, що вони навіть повінчалися.
Але Олексій потрапив до двору вже у віці. Дітей у нього не було. Тож усі можливості він відкриває перед своєю ріднею – братами, сестрами, зокрема Кирилом, який згодом стає гетьманом України та відновлює гетьманські столиці і в Глухові, і в Батурині», – розповіла екскурсовод.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: уміння відчувати щастя, купа захоплень і творчий пошук Інни Адруг
Вона зазначила, що Кирило здобув освіту за кордоном. У 18 років вже прибув до Петербурга. На відміну від брата Олексія, він вже був зовсім іншою людиною, вишуканою й освіченою. Стає президентом Академії Наук, а у 22 роки – гетьманом, коли відновлюється гетьманство.
«Мати хотіла якось віддячити за таку долю синів, тому і будує храм у Козельці. До речі, його ще називають храмом-усипальницею роду Розумовських.
Наталка Розумиха не дожила року до закінчення будівництва собору, померла в 1762 році. Тому є нижня церква і верхня церква. У нижній і похована Наталка Розумиха. Там її усипальниця і гробниця. Верхній храм – літній, а нижній – зимовий», – зауважила пані Світлана.
Собор Різдва Богородиці – це не тільки історична і архітектурна пам’ятка, а ще й чинний храм.
«Окраса нашого храму – це іконостас ручної роботи, виготовлений із липи. Так сталося, що нашими місцями свого часу мандрувала Єлизавета Петрівна. На знак вдячності за гостинний прийом вона подарувала цей іконостас, який був спеціально замовлений для Петербурга. І ось іконостасу вже більше як 250 років. Він заввишки 27 метрів, був покритий позолотою, ікон нараховувалося до 80. Їх виконували придворні художники Чайковський і Стеценко.
На сьогодні всі ніші іконостасу заповнені. Але навіть не копіями тих оригіналів, які збереглися. А збереглися до 45 оригіналів відреставрованих – вони нині у чернігівському музеї. Тож розпис іконостасу виконували сучасні майстри за канонами, як і належить», – повідомила екскурсовод.
У ХХ сторіччі храм діяв до 1937 року. Під час Другої світової війни був сильно пошкоджений. Використовувався як табір для тримання військовополонених і конюшня. «Куполи були пошкоджені. Центральна баня якимось дивом збереглася. Після війни храм був зачинений для служби. Тільки після часів перебудови, 1992-93 роки, відкрився як верхній храм. Згодом завдяки настоятелю отцю Михайлу та меценатству відновлено собор для богослужінь – і верхня, і нижня церкви. Поряд із церквою була побудована і є нині діюча дзвіниця. Її висота – 50 метрів. Верхня баня трішечки видозмінена та відрізняється від інших куполів.
За порядком стежать парафіяни, адже жінок багато приходить. А керує усім настоятель отець Михайло. З часу, як храм відкрився, він є основною людиною, яка цим займається. І я знаю, що собор реставрували як ззовні, так і всередині», – зауважила Світлана Пустовгар.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Солістка Go_A Катерина Павленко отримала премію «Жінка ІІІ тисячоліття»
Відомо також, що нащадки роду Розумовських час від часу приїжджають до Козельця.
«Рід Розумовських продовжив Кирило Розумовський, гетьман України. В нього було 11 дітей. Їхні нащадки проживають у Австрії, у Відні і час від часу вони до нас навідуються. Востаннє був у нас Андрій по роду Розумовських. У нього велика родина – дружина і чотири доньки. Він юрист за освітою. У Козельці Андрій виявив бажання піднятися на дзвіницю й оглянути краєвиди. Також принагідно відвідує усипальницю роду Розумовських. Потім їде в Лемеші, Глухів, Батурин. Коли візит офіційний, із керівниками області зустрічається. А неофіційно він був років 3 чи 4 тому на Великдень. Враження у нього завжди позитивні, можливо, і ностальгія якась є, бо це ж батьківщина його предків, адже завжди хочеться побачити ту землю, звідки і пішло коріння роду», – відзначає екскурсовод.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
