Її знали як Надю, проте це не справжнє її ім’я, а псевдо під час її перебування впродовж майже трьох років у лавах збройного підпілля на території Станіславської області (з 1962-го – Івано-Франківська обл.), коли вона працювала кулеметницею, згодом – пропагандисткою ТВ (тактичний відтинок) – 21 «Гуцульщина», що належав до Військової округи – 4 «Говерла» групи УПА – Захід.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Два стихійні сміттєзвалища ліквідували на Чернігівщині
Йдеться про Галину Кузьменко, уродженку села Нова Басань (нині Ніжинського району). Життєвий шлях Галини був не з легких: коли їй було 11 років, вона залишилася зовсім сама: померли її мати та двоє братів від голоду (1933 р.), а батько був заґратований за сфабрикованим звинуваченням. Більше батька дівчина не бачила. Забрав її на виховання дядько, який проживав на Донеччині. За декілька років Галина повернулась на батьківщину і ще за окупації Чернігівщини фашистами вступила до підпільної організації «Чернігівська Січ», а коли лінія фронту підійшла впритул до області, – організація (і Галина разом із нею) рушила рейдом на захід і приєдналася до УПА.
У 1946 р. Кузьменко захворіла на тиф, була заслабка для подальшого руху на захід, її схопили нквдисти та засудили на 10 років таборів (відбувала покарання у Воркуті), додатково отримала ще п’ять років обмеження у правах – заборона проживання у великих містах, робота на керівних посадах та ін.). Після звільнення побралась із Ярославом Когутом, теж вояком УПА. Кількадесят років Г.Кузьменко мешкала на Бориспільщині, а останні роки свого життя жила у сина в Києві, де у 2000 р. померла та похована.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівщина туристична, за матеріалами istpravda.com.ua («Українці проти нацизму:10 історій про співвітчизників — героїв 7 армій»), wikipedia, «Жінки в ОУН та УПА»
