Консервування в наш час поступається заморожуванню фруктів та овочів на зиму. Дієтологи стверджують, що домашня консервація некорисна, а в деяких випадках ще й шкідлива.
Між тим, під час бойових дій Чернігів довго сидів без світла. Тож усі заморожені продукти, зокрема ягоди й овочі, з яких не вдалося щось приготувати, опинилися на смітнику. І це явище було масовим, бо у людей не було газу, аби перетушкувати чи пересмажити всі продукти з холодильника. А в кранах не було води, щоб потім після приготувань перемити купу посуду.
Тож у нинішніх тривожних реаліях багато чернігівських господинь згадують про консервування, як більш надійний спосіб зберігання продуктів. Наприклад, одна зі знайомих господинь нещодавно зізналася, що замість того, щоб заморозити ягоди, привезені з дачі, накрутила компотів у банки.
Нині, якщо заглянути до погребів і комор багатьох господинь, то можна побачити полички з рядами різних баночок – із вареннями, салатами, огірками, помідорами, різною тушонкою тощо.
Ці домашні смаколики потім намагаються передати дітям і онукам. Щоправда, представники молодого покоління часто крутять носом від таких передач. Мовляв, у тих консерваціях немає нічого корисного, лише оцет, купа солі, цукру й тому подібного. До речі, подібної думки дотримуються і чимало медиків.
До того ж, в останні роки консервація була недешевою справою, а нині й поготів. Бо тільки упаковка металевих кришок коштуватиме майже 200 гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Готуються до зими та вирішують нагальні проблеми: реалії Тур’янського старостинського округу
Та це багатьох жінок не спиняє. Вони продовжують чаклувати над консервацією, бо так звикли робити з року в рік. Ось тільки часто зізнаються, що обсяги консервування вже не ті. Наприклад, пані Ганна з Чернігова каже, що нині консервує вже менше. А в молоді роки не пам’ятає жодного вихідного у літньо-осінній період, щоб щось не кип’ятила, не нарізала, не закручувала, не укутувала…
«Зараз консервацію не дуже хочуть їсти. Варення ще стоїть ціла купа, навіть кілька років не варила нового. Бо не знаю, куди старе подіти. Хоча інколи, особливо, коли бачиш купу свіжих плодів під своєю абрикосою чи інші ягоди, то думка про переробку на варення виникає. Але сама себе зупиняю. Бо ще нез’їденого вистачає. Ось за минулу зиму, якщо літри два варення розійшлося, то й добре. Навіть під час воєнних дій, коли по продукти стояли величезні черги, консервація не дуже користувалася попитом. Взагалі консервування – важка справа. Якщо родина не їсть, то й консервую нині мало. До того ж, від оцту шлунки болять, то нащо ті закрутки й робити?» – зазначає жінка.
Трішки іншої думки пані Тамара з Городні.
«Для мене ж ідеальний погріб — це коли прийшов і взяв усе, що хоче і любить твоя родина, коли до нового врожаю тобі вистачає гострих огірочків, солодкуватих помідорчиків, вітамінної аджики, а замість куплених некорисних напоїв ти серед зими п’єш компоти і соки зі своїх натуральних продуктів. А до чаю завжди маєш варення із малини, абрикосів, полуниці, смородини. Думаю, що консервування ніколи не вийде з моди, хіба що буде вдосконалюватися, оновлюватися, змінюватися», – впевнена жінка.
«Дружина постійно цим займається. Огірки, перець. В нас на кухні цех із виробництва консервації кожен вечір. Бо куди дівати те, що виросло на городі? Смачно, звісно. Похрумтіти огірком або зробити салат із цибулею, огірками, перцем та помідорами – смакота!», – розказує чернігівець Вадим Балінський.
Як бачимо, наразі практика консервування нікуди не зникає, хоча дійсно охочих нарізати овочі відрами, піддавати їх тепловій обробці, а потім закривати в банки вже щоразу менше.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Спілкувалась Ірина Осташко
