Суспільство

Духівник і волонтер: як отець Роман допомагав чернігівцям під час воєнних дій (Фото)

Отець Роман, настоятель Катерининської церкви в Чернігові, – людина відома. А під час війни на нашій Чернігівщині про нього довідалися ще більше людей. Бо, окрім релігійних справ і духовної підтримки чернігівців, активно займався волонтером. Ризикуючи життям, возив для містян ліки, продукти й інші потрібні для виживання речі. Справу цю не полишає і нині.

Отче Романе, як у вашому житті з’явилося волонтерство?

Волонтерство – це не щось нове ані для мене, ані для нашого храму. Бо хто стежив за нашою Катерининською церквою і єпархією, знає, що ми давно займаємося такою діяльністю.

Звісно, наше основне заняття – це молитва і підтримка людей. Але в цій підтримці ще з 2014 року волонтерський рух і виник. Я завжди згадую 2015 рік, адже тоді відбулися 283 поїздки з нашої церкви на схід держави. Тобто по три-чотири рази на тиждень машини з різною допомогою прямували на східні рубежі України.

Тож коли війна прийшла на територію нашої області, ви просто продовжили давно розпочату волонтерську справу?

Із початком бойових дій на території Чернігівщини почав отримувати багато дзвінків. Адже в місті залишилося чимало людей, які потребували підтримки. Зокрема, самотні люди, прикуті до ліжка, старшого віку, які сиділи без ліків і продуктів. Були люди, які просто боялися виходити кудись зі своїх домівок. Тож ми намагалися на кожен дзвінок відповісти і по можливості якось допомогти.

Деякі продуктові запаси мав удома. Сусіди мої, які виїхали та залишили ключі від своїх осель, дозволили брати їхні їстівні припаси. Такими продуктами ділилися з нужденними.

Відповідно, була співпраця з нашими волонтерськими організаціями. Коли потрібна була якась допомога, я звертався до волонтерів, і вони, на щастя, не відмовляли.

Чернігів для мене – це взагалі така велика дружна сім’я, яка виручає одне одного. Всі трудилися і працюють далі задля нашої Перемоги і задля того, щоб люди не залишалися наодинці зі своєю бідою.

На вашу думку, чернігівці змінилися після бойових дій на нашій території?

Є люди, які змінили свої погляди, своє ставлення до життя взагалі і до України зокрема. На жаль, є й такі, для яких, мабуть, мало виявилося страждань, які приніс нам «рускій мір». Тобто є люди, які, на жаль, не змінюються…

Є люди, до яких безпосередньо у двір чи будинок прилетів «рускій мір», а є ті, з якими просто поруч пролітав, то ніби їх і не стосується. Хоча, звісно, узагальнень робити не можна. Кожен випадок – особливий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рокерка з Херсона, яка переїхала до Чернігова, створила рок-версію всім відомої «Ой, у лузі червона калина»

Чи спостерігаєте за ситуацією в московському патріархаті, адже ніби розкол там? 

Щодо ситуації в церковних справах, то є певний рух – переходи єпархій до ПЦУ, тобто зміна юрисдикцій. І є духовенство, яке переходить, але дуже малий відсоток. Втім, радує, що процес відбувається.

Не секрет, що є такі священники, які чекають, що, можливо, «рускій мір» ще прийде.

А щодо розколу, то в середовищі московського патріархату він відбувається. Предстоятелем Української православної церкви (московського патріархату) все ж таки є патріарх Кіріл. І з сьогоднішніх днів знаємо, що багато єпископів і священників поминають патріарха Кіріла і згадують. У їхньому статуті чітко написано, що вони мають поминати свого предстоятеля. І сам патріарх Кіріл сказав, що ті, хто його не поминає, є розкольниками. Тобто правда, що в середині їхньої структури відбувається розкол, яким багато років вони дорікали нам. У них там усе неоднозначно було і раніше – через багато поглядів, як проукраїнських так і проросійських.

Побачимо через декілька днів або тижнів. Чотири монастирі міста Києва хочуть вийти зі складу УПЦ і напряму отримати ставропігію, тобто підпорядкування патріарху московському. Тобто у них всередині відбувається розкол самої структури УПЦ московського патріархату.

Яким вам вбачається релігійне майбутнє в нашій державі?  

Україна обов’язково переможе у війні. І перемога саме української церкви та свідомості в ній також буде обов’язково. Адже свідомість наша прокидається, щоправда, на жаль, через печаль і розруху. Але люди розуміють, що в незалежній державі має бути незалежна церква.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Спілкувалася Ірина Осташко, фото – Влад Спешилов

Ще статті по темі

Back to top button