Сергій Воробйов – колишній депутат Чернігівської міськради, волонтер, бізнесмен та інструктор з дайвінгу. З військовою справою він був знайомий мимохіть, але 24-го лютого його життя кардинально змінилося. Саме того дня Сергій без виклику та повістки звернувся до Чернігівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби стати добровольцем і долучитися до лав Захисників Сіверщини.
Боєць розповідає, що був активним учасником Помаранчевої Революції та Революції Гідності, потім долучився до волонтерського руху та став учасником Єдиного Волонтерського Центру Чернігівщини. У студентські роки він навчався у Чернігівському технологічному інституті (зараз це Національний університет «Чернігівська політехніка») на факультеті «інженер-системотехнік», тож після його закінчення став програмістом та розробляв програмне забезпечення для різних компаній. У 2014-2016 роках здобута освіта стала в нагоді – Сергій займався обладнаннями для радіозв’язку, які потім передавали бійцям на фронт.
— Коли ми прокинулись 24-го лютого і дізнались про повномасштабне вторгнення російської федерації по всій території України, перш за все я подумав про те, як захистити родину. Після цього я сказав дружині, що піду у добровольці, адже розумів, що армію треба мобілізувати: вона має бути технологічна і мої знання у цій сфері допоможуть. Спочатку думав прийти все дізнатися, але вийшло так, що одразу став у стрій, — розповідає Сергій.
Боєць до цього в армії ніколи не служив, у 2014-му проходив певні курси з військової підготовки, але досвіду у стрільбі крім школи і одного виїзду на полігон не було, тож Сергій — людина зовсім не військова. Але це не заважає йому робити все, що від ного залежить. Треба копати окопи? Буде їх копати, та й взагалі намагається кожен день підвищувати свій рівень бойової підготовки, а дитячі захоплення тільки допомагають у цьому.
— В дитинстві я дуже захоплювався астрономією, з технікою цього напрямку дружу і маю ґрунтовні знання в координатних мережах та сітках. Одного разу під час бойового чергування під перманентними обстрілами я вирахував ворожу батарею: приблизно визначив азимут, потім засік час між спалахом і приходом звуку, подивився яка швидкість звуку при такій температурі і вирахував відстань за допомогою смарт-годинника. Точність була 100-150 метрів. Згодом до мене стали дослухатися і залучати до корегування вогню на нашій бойовій позиції.
Окрім захоплення астрономією до числа хобі Сергія входять туризм і дайвінг. Під час навчання в інституті з туризмом прийшлось на певний час попрощатися, але після випуску запал до цього заняття повернувся. Так Сергій спочатку позичав спорядження у знайомих, а через деякий час вирішив разом з товаришем започаткувати власну справу з продажу туристичного спорядження.
— У 2003 році, не дивлячись на досить успішну кар’єру програміста, я разом з товаришем відкрив магазин «Адреналін». Через деякий час я вирішив втілити ще одне дитяче захоплення у життя, тож почав займатися дайвінгом. В дитинстві я думав, що це щось недосяжне, а виявилось, що все набагато простіше — проходиш курси і вперед. У 2010 році я пройшов інструкторські курси, здав іспити і офіційно став інструктором з дайвінгу, — згадує Сергій.
Він також розповідає, що інструкторство вимагає знань з надання першої домедичної допомоги. Після приходу до одного з підрозділів, сформованих Чернігівським обласним ТЦК та СП, Сергій активно проводить заняття та ділиться власним досвідом. Одного разу він навіть врятував життя побратима: одного з бійців після авіанальоту засипало землею. Коли його відкопали – він вже був синій, але завдяки правильно зробленій серцево-легеневій реанімації його вдалося врятувати.
— Коли стало трошки спокійніше, я зрозумів, що у мене є можливість навчити чомусь корисному своїх побратимів. Тож я забрав свій манекен, адаптував навчальний матеріал під військову площину і створив імпровізований навчальний центр з тактичної медицини.
Сергій зізнається, що у перші тижні протистояння було складно, але побратими допомагали та вчили усім деталям військової справи, а дружина та діти навіть на відстані дарували підтримку.
— Жалітись нема кому, усі в однакових умовах і виконують одне завдання – захист нашого краю від ворожої орди. Коли я йшов на війну, дружина мені сказала: «З тобою і з нами все буде гаразд». В моменти тривоги, я згадував ці слова і мене це реально заспокоювало. Впевненості надають і знання про те, як будувати бліндаж, куди і як ховатись, як пригати в окоп і тому подібне.
Наприкінці розмови Сергій згадує, як був депутатом Чернігівської міської ради попередньої каденції. Одним з реалізованих ним проєктів став електронний квиток у Чернігові. Сергій знайшов партнера з Південної Кореї, який погодився зробити цей проєкт повністю на своїх інвесторських грошах. Крім того у 2015-му році боєць отримав нагороду від УПЦ Київського патріархату — медаль «За жертовність і любов до України», а у 2021-му Чернігівська обласна рада нагородила його орденом «Патріот Чернігівщини». Однією з останніх нагород Сергія став почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗС України «За заслуги перед Збройними Силами України».
Сьогодні ж найбільша мрія Сергія – закінчення війни і наша перемога. На листопад у нього вже заплановані заняття з дайвінгу зі студентами, які також його підтримують та чекають тільки з перемогою у вільній та Незалежній Україні!
А ми дякуємо кожному, хто став на захист Сіверщини та всієї України!
Разом до перемоги!
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП
