Пам’ятаєте мультик про Вінні-Пуха? Віслючок Іа святкував день народження і йому подарували «безоплатно, себто даром, горщик, у який можна було покласти повітряну кульку».
– Як ви вважаєте, чи трапляються в житті такі парадокси?
– Навряд чи, – скаже будь-хто, поміркувавши.
– А ось і трапляються! – відповім усім.
І саме такий скромний, але дуже корисний подарунок-парадокс нам цього року «безоплатно подарував» уряд у вигляді нового споживчого кошика, що, на думку можновладців, вміщається в зарплатний гаманець. А на думку мислячого і загартованого виживанням громадянина, щоб придбати дійсно мінімальний набір продуктів для існування, необхідно мати гаманець розміром із кошик!
Тему сюрреалістичних цифр споживчого кошика на основі загадкових ірраціональних нормативів неодноразово порушували і в пресі, і на ТБ, але це все було зроблено побіжно і мимохідь, втім, з акцентом на окремих товарах і їх лімітах.
Мені ж захотілося уявити один конкретний день життя людини за умови застосування такого споживчого кошика на практиці.
Розглянемо показники виділених нам норм на життя та прожиток і спробуємо хоч на хвилинку уявити ці дивні цифри в їх натуральному вигляді.
Беремо допустимі для нас місячні норми продуктів і дбайливо – щоб не втратити жодної насправді дорогоцінної крихти – ділимо їх на 30 рівних шматочків, згідно з 30 днями місяця, й отримуємо розмір (точніше – розмірчик) денного харчового раціону продуктів. Саме з цього денного розмірчику продуктів «планувальники» уряду пропонують нам спробувати приготувати собі сніданок, обід і вечерю з урахуванням гастрономічних запитів шлунка і можливостей травної системи.
Результати розрахунку нормативів денного продуктового набору бачимо в таблиці:
Десь у Мережі зустрічалася думка, що полонені німці отримували від радянської армії більше грамів харчів із дещо ширшим асортиментом.
Уявіть: от ми заходимо до звичайної оселі, йдемо на кухню та дістаємо з нашого «споживчого кошика» денний раціон простої людини, «тонко і вміло» з «турботою і увагою» розрахований кимось на верхівках влади.
Ось вони, напевно, чудодійні крихти продуктів (бо тільки диво зможе наситити людину таким мізерним ляльковим обсягом продуктів) лягають на страви, а краще вже тоді на лялькові тарілочки, і чекають, коли господиня придумає – що ж із них можна приготувати хоч на один раз, не кажучи вже про цілий день.
Щоб не говорити бездоказово – візьмемо звичайні аптекарські або ж лабораторні ваги та проведемо по кожному з вказаних продуктів відповідні виміри.
Спершу зважуємо макарони, борошно, крупи та хліб:
У результаті отримуємо справжній натюрморт хлібопродуктів:
(на фото: добовий запас калорій – хліб, гречка, горох, борошно, макарони, рис, вівсянка)
або ж 
Далі аналогічні виміри проводимо з овочами та фруктами – і також отримуємо яскравий калорійний результат, яким можна лише посилити апетит, а не вгамувати голод.
(на фото: картопля, капуста, огірок, помідор, цибуля, часник, буряк, морква, апельсин, сухофрукти, які дозволено спожити за добу).
або ж 
Подібні операції проводимо з молокопродуктами, вуглеводами та жирами:
(на фото добовий раціон: 167 мл молока, 13 г сметани, 10 г сиру твердого, 13 г масла та 27 г сиру домашнього)
(на фото: денна норма м’яса курки, свинини, яловичини, сала та ковбаси-сосиски)
На останньому фото бачимо 60 % яйця, 7 г маргарину, 20 мл олії, 70 г цукру та 37 г цукерок:
Для більшої наочності та реалізму порівняємо з лінійкою та коробкою сірників наші лялькові тарілочки (діаметр кожної становить 9 см)
От подивімося на ці малюсінькі наборчики денного раціону, ніби з музею мініатюр, і подумаймо: «А що далі?»
Чи може вижити людина з таким харчуванням, чи вона невдовзі стане черговим експонатом Музею мадам Тюссо.
…І які цілі ставить уряд, приймаючи подібні нормативи споживчого кошика? Невже вони хочуть дивитися на залишки народу немовби в якомусь музеї і то лише в невеликих уцілілих його кількостях?!
Вижити з таким раціоном, певно, можливо – якщо порівнювати з відсутністю узагалі будь-якої їжі, а людина аскетичного способу життя навіть буде задоволена таким меню, але працюючому громадянину, який живе активно, енергійно та динамічно, навряд чи вистачить такого набору продуктів надовго…
Та якщо підійти до цього питання з певним почуттям гумору та деякою іронією, то можемо подумати, що в цих нормативах прихована внутрішня таємна турбота уряду про здоров’я нації – адже переїдати шкідливо, а з таким раціоном дуже добре і швидко вдасться схуднути будь-якій людині. І не треба вигадувати жодних дієт і систем голодування – треба просто жити, згідно з встановленими норамим, а коли зненацька забракне чогось і голод знову підступить – залишається пити звичайну воду, якомога більше та частіше…
Ігор Гільов
