Суспільство

Фонтани, клумби і музей антикваріату: в громаді на Чернігівщині чоловік створив ландшафтну казку (Фото)

Цьогоріч, як і завжди напередодні Дня міста, в Городні відзначали найбільш ошатні садиби господарів, які творять зразкову красу довкола своїх осель.

Перше місце журі одноголосно присудило Олександру Сірому, який проживає по вулиці Жовтневій, 78. Часто перехожі притишують кроки, щоб помилуватися акуратністю декоративної зони біля його будинку. Але справжнє диво чекає гостей на подвір’ї — там справжня рослинна казка.

— Це будинок батьків чоловіка, — пояснює Інна Федосіївна. — Ми ж жили в квартирі по вулиці Шевченка. Коли батьків не стало, а це було давно, зо два десятки років тому, ми вирішили перебратися сюди, в приватний сектор. Дуже довго облаштовували — почали з врем’янки та подвір’я, а в самому будинку ремонт робили в останню чергу. Повністю перебралися сюди лише шість років тому. Сашко робив усе сам, своїми руками. Він такий змолоду — скільки й пам’ятаю, все щось видумував, майстрував, чимось захоплювався. А тут йому такий простір для занять — аж десять соток разом із будинком. П’ять соток залишили під городину та фруктові дерева, решта — поле для чоловікових задумок.

Розповідаючи про чоловіка, Інна Федосіївна замовчує про власну роль в облаштуванні цього земного раю. А між тим усі роки подружнього життя вона поруч як незмінний помічник, друг і порадник. До речі, 11 вересня вони святкували сорокову річницю свого весілля.

— Та я так, щось підтримати, подати,— сміється жінка. Між тим вправна жіноча рука господині відчувається тут у кожному сантиметрі ошатності, смаку й чистоти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптики розказали, яким буде жовтень на Чернігівщині

— Раніше тут на подвір’ї був газон, — пояснює Олександр Володимирович. — Коли починав його косити, зелений дріб’язок летів навсібіч, створюючи додаткові незручності. Тоді й спала на думку ідея викласти клумби чимось, щоб не росла трава. Спершу спробував корою, але результат не задовольнив. Тоді вирішив застосувати керамзит. Щоб зелень не проростала через камінчики, спочатку укладав плівку, наверх — агроволокно, і лише потім камінчики. Там, де зараз фонтан, спершу зробив каскадну клумбу з вазонів. Згодом Іннині петунії та лілії ми замінили на вічнозелені деревця, яким надаю певну форму, залежно від задумки. Так, із клумбами мороки менше — не треба сіяти, саджати, прополювати. Зелень радує око круглий рік і взимку також.

Фонтани господар робив теж власноруч. Один із них при вході працює від датчика руху — заходиш у хвіртку, вода починає струменіти, відходиш на віддаль — дзюрчання припиняється.

Понад доріжками у дворі — ліхтарики-кульки. Можна тільки уявити, яка казкова картина відкривається тут у темну пору доби.

Подорож подвір’ям приводить нас до незвичайного музею. Просто у дворі, на стіні паркана розвішана велика кількість старовинних речей. Тут теслярські інструменти, які Олександру Володимировичу дістались від його дядька, вишивки його бабусі, чудернацькі праски (є навіть на вугіллі), серпи, ножиці, гасові лампи тощо. Спочатку з власного спадку створювалася композиція, потім щось купували, а згодом і знайомі почали приносити старовинні речі в імпровізований музей.

Перебувати в такому куточку старовини — саме задоволення.

Слово за словом — і з’являються нові цікаві відкриття. В будинку подружжя є колекція відреставрованих гасових ламп, які пречудово вписуються в сучасний ремонт. А закрита бесідка у дворі приховує ще один музей речей, які своє віджили — тут лампа з абажуром, картини й навіть настінний годинник, 1937 року народження. Мимоволі розумієш, скільки часу й зусиль доводиться витрачати Олександру Володимировичу та Інні Федосіївні, щоб їхній двір давав кожному, хто сюди потрапляє, відчуття раю на землі.

А ще він є оберегом для всієї величенької родини. У подружжя – троє синів. Середній Дмитро живе разом із ними, молодший Олександр — у Чехії, а найстарший Ігор з дружиною Марною та двома дітьми — у батьківській квартирі по вулиці Шевченка. До речі, батько допоміг і їм облаштувати у дворі затишну мініоазу краси. З його легкої подачі Ігор, який служить прикордонником, охоче прислухається до батькових порад і сам продовжує створювати цікаві композиції.

Його працю журі теж не могло не відзначити — подвір’я Ігоря й Марини отримало друге місце в цьогорічному конкурсі садиб до Дня міста. А рослини, які отримали батько й син у подарунок, невдовзі впишуться в ландшафтний дизайн нових куточків, створених із завзяттям і любов’ю.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Джерело: Новини Городнянщини

Ще статті по темі

Back to top button