Православні 27 вересня відзначають велике християнське свято – Воздвиження Чесного Хреста Господнього. До слова, свято дуже старовинне й вкрите серпанком різноманітних легенд. Тож дійсність від вигадки почасти важко відрізнити.
Люди звернули увагу: на Здвиження (саме так називають свято в народі) птахи починають відлітати до вирію і настають холоди. «Земля на Здвиження ближче до зими движеться», кажуть у народі.
До речі, вирій у народній уяві — це тепла країна, де ніколи не буває зими і де живуть тільки птиці й гади: птиці у долинах, а гади на горбах. Це рай для тварин. Птахів колись шанували, як Божих провісників, а змій – як їхню протилежність, яку Бог береже для того, щоб показати боротьбу зла і добра.
Люди вірили, що першою до Вирію летить зозуля, бо вона є ключницею, мовляв, має золотий ключ від тієї країни. До Вирію на Здвиження повзуть і гади, а тому цього дня не можна ходити до лісу, бо це небезпечно. Натомість є повір’я, що та гадюка, яка вкусить цього дня людину, не зможе заховатися в яму від холодів (так її Бог покарає), а тому залишиться у лісі та загине.
Загалом, назву свята Здвиження можна пояснити, як «здвиг» всього живого до зими.
У церквах на Здвиження востаннє освячують осіннє зілля, благословляючи його насіння на новий засів.
