Час заснування села: XVI ст. (умовно прийнята дата – 1600 р.).
На початку своєї історії Сваричівка звалася «висілком» Крупичполя, оскільки заселялася вихідцями із сусіднього села.
В цій місцевості була знайдена кам’яна сокира, яка свідчить про поселення первісних людей у цій місцевості.
Загадкою для людей є два насипні кургани, так звана Свиридова могила, яка знаходиться на землях с.Крупичполя. За легендою, вона з’явилася 1-2 тис. років до н.е. За архівними документами, с. Сваричівка було дотатарським поселенням.
Колись давно один воїн попросив у жінки: «Звари чівку» (де слово «чівка» означало «юшка»). Від цих слів і пішла назва села Сваричівка. Більше чотирьох з половиною століть тому, а точніше, з 1519 р., село було захоплене польськими й литовськими загарбниками, які вели жорстоку політику колонізації та насильства. Тоді майже всі села було закріплено за служивими царського двору, польськими ставлениками, полковниками, сотниками.
1708 року с. Сваричівку було затверджено за полковником Лук’яном Жураховським.
В архівних документах значилось: «Універсалом 1718 р. гетьман Скоропадський підтвердив удові Ніжинського полковника Лук’яна Жураховського Анні Апостолівні право на володіння селами Крупичполем та Сваричівкою».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Корюківці не працює сирена
Село Сваричівка висілків і хуторів не мало. Першим поміщиком був Жимайлов, землі якого потім перейшли до поміщика Горбова. Землі поміщиків були розкидані по всьому селу. Центральна частина села і зараз називається «Горбовщиною» за ім’ям поміщика Горбова, який володів цією частиною землі. У селі в 1861 році був пивоварний завод, який належав Макарову, річна продуктивність якого становила 7407,3 відра. Крім того, в селі було 14 млинів-вітряків. Два з них були поміщицькі, а решта належала багатим козакам.
У селі була розвинена приватна торгівля. Багаті козаки відкривали невеликі приватні крамнички.
У селі були такі торговці: Олешко Андрій Йовхимович, Олешко Іван Якимович, Сарич Тиміш Михайлович, Саєнко Карпо.
З’явився єврейський торговий дім Гревнових, який пізніше витіснив місцевих торговців і став єдиним у селі.
За 1786 р. є згадка про кількість водяних млинів на Удаї. Їх було 4.
В селі Сваричівка є церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка внесена до Державного реєстру нерухомих памʼяток України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року № 929.
Церква розташована в центрі села серед приватних будинків, була побудована в 1709 році. Первісно була тридільною. Ії перебудували в хрещату форму додавши бокові приділи в 1820 році, а в 1870-х роках до бабинця добудували галерею та дзвіницю (четверик на четерику), верхній ярус якої був розібраний в 1932 році. Первісний іконостас також не зберігся оскільки після перебудови його замінили на новий чотириярусний, залишивши лише фрагменти живопису в медальйонах. Будівничим храму був Олексій Якович Висунський. Про це свідчить напис на вході: «Створився храм Успіння Пресвятої Богородиці трудом товариша Січі Запорізької куреня канівського Олександра Яковича Висунського та парафіянами сваричівськими». Найбільш поширені у Сваричівці прізвища: Олешко, Литвиненко, Залізний, Чамуха, Дядюн, Сільченко.
Село оточують ліси, які мають назви: Березняки, Штепине, Гопалова Йолка, Лози, Церковна.
Назви полів: Поляні – тут завжди вирощували овочі, Глинище — колись брали глину.
Пишається село своїм уродженцем — майстром чарівного різця, народним умільцем, членом Спілки художників України, Лауреатом премії ім. Катерини Білокур Антоном Гнатовичем Штепою.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Ічнянський Краєзнавчий Музей
