Краєзнавчі пікніки та музейні посиденьки: на Чернігівщині проводять незвичайні екскурсії

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» на Чернігівщині проводить незвичайні екскурсії та запрошує відвідувачів. Про формати турів, маловідомі локації під час маршруту та як зараз працює комплекс розповідає директор цієї музейної установи Сергій Заліський.

«Станом на зараз у нас, як, власне і на більшості інших туристичних локаціях України, а особливо в тих, що знаходяться у прикордонні з країною-агресоркою та з її практично васалом (відстань від Любеча до кордону з білоруссю -3 км),  — туристичні потоки зменшились у рази. Тому зараз ми робимо акцент у своїй екскурсійній діяльності на учнівську молодь нашої громади. А їм потрібні не просто розповіді – дати, події, персоналії і т.ін., а певні дійства та атракції, щоб інформація, яку наші співробітники їм розповідають з історії Любеча та нашого краю, краще запам’ятовувалась і щоб  дітям було цікаво та не нудно. Ще ми зараз пропонуємо екскурсії – квести по виставковим залам на різноманітну тематику та екскурсії  з анімацією: в залежності від об’єкту, наші співробітники переодягаються в костюми різних історичних персонажів і з’являються, так би мовити, « у кадрі» у певний час. Це легендарні постаті: звісно ж —   Антоній Печерський (уродженець Любеча – нагадую для тих, хто забув), це й князь Святослав та Малуша, батьки Великого князя Київського Володимира Святославовича, також — гетьман Павло Полуботок. Такі атракції, зрозуміло,  оживляють екскурсії.  Діти знають, що десь має з’явитись історична особа, проте поява того чи іншого персонажа активізує увагу екскурсантів.»,- розказує пан Сергій

Крім екскурсійних маршрутів унікальними історичними об’єктами (всього їх п’ять: урочища Замкова гора,  Монастирище,  ближня та дальня печери Преподобного Антонія,  пам’ятка архітектури національного значення 18 ст.  кам’яниця П.Полуботка ) у Історико-археологічному музейному комплексі «Древній Любеч» працюють ще 11 постійних та тимчасових виставок, присвячених народним промислам (ткацтву, рибальству, хліборобству та ін.), побутовим виробам різного періоду (праскам, вагам телефонам), діє виставка картин та ін.

«У нас є своя «музейна унікальність»: маємо фонди відкритого типу (як кажуть фахівці – єдині в Україні). Що це таке: напевно, більшість тих, хто відвідує музеї, — знають, що в експозиціях закладів демонструють незначну кількість експонатів від загальної, що є у музеї. Основна частина зберігається у фондосховищах і не доступна для відвідування широкому загалу. Проте ми надаємо таку можливість – охочі можуть відвідати наше фондосховище і побачити як там зберігаються експонати. І ще цього року у нас спільно з нашими однодумцями з Києва з’явився новий, так би мовити, міжміський маршрут, паломницький тур «Шляхами Антонія», де бажаючі можуть відвідати Антонієві печери у Любечі, Чернігові та Лавру у Києві.  Про те, що Любеч згадується у «Повісті временних літ» під 882 р. вже з цією назвою (трохи раніше Чернігова), напевно, багато хто чув та знає. Проте у світі наше місто називали дещо інакше: наприклад, давні греки називали Любеч «Амадокою», тобто місцем виготовлення човнів-однодеревок. У  анналах візантійського імператора Костянтина Багрянородного наше місто називається «Теліоца». Це інформація з писемних джерел. Проте під час розкопок на території Любеча було знайдено поховання заможної жінки, яке датується ІХ-Х ст. Це, так би мовити, матеріальне підтвердження того, що наше місто вже у ІХ ст. належало до великих міст Київської Русі. І ще один цікавий факт: з історії відомо, що наше місто у певний час належало двом гетьманам – Павлові Полуботку та Іванові Мазепі. Знову ж таки під час археологічних досліджень території поблизу кам’яниці Полуботка були знайдені рештки 2-поверхового будинку і серед речей, які збереглись, дослідники знайшли печатку ще одного гетьмана – Павла Тетері. Допоки невідомо – як вона опинилась у Любечі: чи вона мала певну юридичну силу і нею користуватися й інші тогочасні діячі, чи, можливо, вона тут з’явилась вже пізніше, як подарунок, наприклад. Допоки ця інформація залишається під питанням — вивчаємо джерела.»,- повідомляє Сергій Заліський.

Всі музеї, у т.ч. й Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч», працюють в режимі воєнного стану, відвідування музею обов’язково треба узгоджувати завчасно. Довідки за тел. 0988310674.

Джерело та фото: https://chernihivregion.travel

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv