Лимони, кошики та бджоли: дивовижні захоплення національного рекордсмена з Чернігівщини

  • Лимони, кошики та бджоли: дивовижні захоплення національного рекордсмена з Чернігівщини
  • Лимони, кошики та бджоли: дивовижні захоплення національного рекордсмена з Чернігівщини
  • Лимони, кошики та бджоли: дивовижні захоплення національного рекордсмена з Чернігівщини
  • Лимони, кошики та бджоли: дивовижні захоплення національного рекордсмена з Чернігівщини

Вирощування цитрусових, плетення кошиків, участь добровольцем у війні на сході країни, бджільництво – це ще не повний перелік заслуг, вмінь, талантів і захоплень жителя Борзни Євгена Косяненка. Два його плетені витвори навіть були внесені до Книги рекордів України – найменший і найбільший кошики. В останній, найбільший, помістилася найбільша кількість дітей. ЧЕlіne вирішив поспілкуватись із Євгеном Косяненком, щоб дізнатись секрет такої багатогранності й таланту.

Розкажіть, будь ласка, про себе? Де народились? Навчались?

Народився в Сосниці 1982 року, навчався в Сосницькій с/ш ім.О.Довженка, після 9 класів вступив до Сосницького сільгосптехнікуму, 2000 – 2005 роки навчався в Харківському національному аграрному університеті ім.В.В.Докучаєва. Після закінчення університету працював у Києві на будівництві, потім прийшов на роботу до Сосницького РЕМ інспектором із кадрів, потім був переведений на посаду бухгалтера. До Борзни переїхав, бо перевівся на посаду головного бухгалтера Борзнянського РЕМ.

Де працюєте зараз?  

12-й рік працюю головним бухгалтером у РЕМ.

Не заважають ваші хобі роботі?

Роботі не заважають, бо займаюсь ними у вільний час, але й у робочому кабінеті на підвіконні у мене ростуть клементин, цитрофортунела, кавове дерево, зараз цвіте лимон.

Розкажіть про ваші улюблені заняття?

Люблю займатись пасікою, розведенням цитрусових, риболовлею, збираю гриби, виїжджаю з сім’єю на природу. Три роки поспіль із дружиною та дітьми влітку сплавлялись по Сейму на човні.

Звідки виникла ідея займатись плетенням кошиків?

Із дитинства хотів навчитись плести кошики, мій дід добре це вмів робити, але він помер, коли мені було 11 років, а вже в 12 я брав дідові кошики, дивився, як вони зроблені, та починав помалу вчитись.

Де берете матеріал для плетіння?

Під час виїздів на природу, особливо взимку на риболовлі ріжу лозу на Десні, на Сеймі, озерах.

Плетення приносить дохід чи це просто хобі?

Коли навчався в технікумі, регулярно носив на базар свої кошики, заробляв собі кишенькові гроші. А зараз плету для себе, для родичів, лиш іноді щось можу продати, за сезон сплітаю не більше 20 кошиків чи верейок.

Як вдалося сплести такий мініатюрний кошик?

Вирішив спробувати встановити рекорд, подав заявку на кошик заввишки 6 см, але в Національному реєстрі рекордів просили ще меншого, кілька разів пробував – і в результаті дійшов до рекордного: заввишки 3 см, діаметр 2 см.

Чому вирішили створити ваші найвідоміші лозові експонати – найменший кошик і один із найбільших?

Найменший – просто з цікавості, чи зможу щось таке зробити, щоб потім діти могли пишатися батьком, а на найбільший мене «підбив» мій товариш, голова Сосницької ОТГ Андрій Портний на святкуванні Дня Сосниці.

Ідея наповнення дітьми виникла після того, як координатор Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова сказала, що щороку реєструють кілька схожих рекордів, переважно до Великодня плетуть великодні кошики, а з дітьми – це новина, до того ж це можливість для дітей долучитися до встановлення рекорду України.

Скільки витратили часу на виготовлення найбільшого кошика та найменшого?

Найбільший плів із 29 березня по 28 травня 2018 року, а найменший – хвилин 15, у студії на записі програми «Рано-вранці» на Центральному каналі в м. Києві.

Загалом скільки витрачаєте часу на один кошик? Коли зазвичай плетете?

Після роботи ввечері взимку, за вечір без зусиль плету один кошик.

Які ще є плани щодо рекордів у кошикоплетінні?

Досить рекордів, у мене їх зафіксовано два, але фактично їх три, бо мій кошик за розмірами був найбільший в Україні, проте заявку я подавав на найбільшу кількість дітей.

Звідки з’явився потяг до агрономії, точніше – до вирощування цитрусових?

Просто подобаються всілякі диковинки

Що з екзотичних фруктів вирощуєте? Де ви їх вирощуєте?

Карликовий банан, кавове дерево (цьогоріч маю перший врожай кавових зерен), клементин, каламондин (цитрофортунела), цитрон Рука Будди, лимон Меєра. Можна й більше. Ними  заставлені всі підвіконня. Крім того, на городі влітку вирощую картоплю екзотичних сортів екзотік, нігрум, айдахо – з синьою м’якоттю, малинівка – з червоною.

Розкажіть про вашу технологію вирощування?

Особливої технології немає. Догляд і любов. Підживлюю лише органічними добривами – вода з кров’ю після вимочування м’яса, або вода, в якій чистили та промивали свіжу рибу.

Чи відрізняються ваші вирощені заморські натурпродукти від куплених, привозних? Скільки врожаїв збираєте за рік різних видів заморських фруктів?

Вони смачніші, ніж привозні, бо максимально достигають на гілках, нічим не оброблені. Лимони і цитрон плодоносять раз на рік, на каламондині маленькі мандаринчики різних ступенів стиглості можуть висіти цілий рік, так само і на каві – одні ягоди вже червоні, інші ще зелені, і скоро знову буде цвісти. Лише від банана вже років сім не можу добитись цвітіння, йому потрібен тропічний клімат.

Хтось вам допомагає у ваших хобі? Родина підтримує?

Завжди відчуваю підтримку дружини та дітей

Передаєте своє вміння дітям? Чи цікаво їм?

Коли плету кошики, діти часто теж поруч, вчаться, пробують плести і собі.  Дочка також пробувала займатись укоріненням саджанців лимона – вдалося.

Які ще маєте хобі?  

Ще одне хобі, мрія дитинства – пасіка. Мій дід Ващенко Іван Григорович у селі Ховми Борзнянського району теж тримав бджіл, але після його смерті до початку мого пасічникування минуло 17 років, тож усе починав з нуля. Але це робота, яка приносить колосальне задоволення. Я на пасіці відпочиваю від усього.

Відомо, що ви воювали на війні на сході? Пішли добровольцем чи призвали?

У березні 2014 року був призваний у першу хвилю мобілізації на службу до Борзнянського РВК, звідти написав рапорт на відправку на схід добровольцем, осінь 2014 року провів у Луганській області – с.Войтове біля Щастя, Трьохізбенка, Лисичанськ, Гірське.

Як ви вважаєте, що потрібно, щоб наша країна стала успішною?

Щоб кожен не був байдужий до долі країни, села, міста, де народився чи живе, робив свою роботу, як бджоли, не прагнучи нажитись за рахунок інших (вулик – ідеальна держава), щоб закон діяв однаково для всіх, а не для обраних, щоб кожен із нас був націоналістом у кращому розумінні цього слова.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register