«Мій туристичний край»: Мена – цілющий санаторій, зоопарк та музей Покотила (Фото)

  • «Мій туристичний край»: Мена – цілющий санаторій, зоопарк та музей Покотила (Фото)
  • «Мій туристичний край»: Мена – цілющий санаторій, зоопарк та музей Покотила (Фото)
  • «Мій туристичний край»: Мена – цілющий санаторій, зоопарк та музей Покотила (Фото)
  • «Мій туристичний край»: Мена – цілющий санаторій, зоопарк та музей Покотила (Фото)
  • «Мій туристичний край»: Мена – цілющий санаторій, зоопарк та музей Покотила (Фото)

Перша літописна згадка про Мену датована 1066 роком.

На території міста виявлено поселення 2-1 тис. до н. е. І-V, ІХ-ХІІІ, ХVІ-ХVІІІ ст. н.е. та кургани Курганний могильник «Юркова Могила» Х-ХІ ст. н. е.

Що подивитися у Мені?

Менський історико-краєзнавчий музей ім. В.Ф. Покотила

Першу музейну кімнату місцевих краєзнавчих матеріалів створено ще в 1950 році в Менському парткабінеті, де тепер приміщення міськради. Вже там було зроблено вітрини, стенди, кабінети, бібліотека з літературою про Чернігівщину, чернігівських авторів, лекційна зала й кімната для самоосвіти.

Це було нове явище в області і воно отримало схвалення й поширення. У культполітосвіті в районі велика увага приділялася добору й використанню краєзнавчих матеріалів, серед них — документи з історії району, діаграми про ріст економіки колгоспів та культури сіл за роки радянської влади та в післявоєнний період. Експонати, які прикрашали стіни музею, були знайдені під час туристичних походів.

У повній експозиції музейна кімната почала діяти з 1952 року. Її наглядачем та екскурсоводом була М.Д. Назаренко-Коноваленко.

Одночасно в школі імені Леніна (тепер це школа імені Шевченка) учителями історії К.П. Ілляшиком, О.С. Князніною та Г.В. Олійником теж почали збиратися експонати для шкільної музейної кімнати, що була їм виділена в 1952 році. Сюди потрапляли в основному матеріали старовини та етнографії.

Менський районний краєзнавчий музей створив учитель школи ім. Леніна В.Ф. Покотило, який проводив туристичні походи рідним краєм з метою зібрати експонати для музею. Туристичні походи тривали до 18 днів. За цей час зібрано експонати, які й сьогодні є золотим фондом музею.

З переходом у 1954 році В.Ф. Покотила з Блистови до Менської середньої школи ця робота пожвавилася. Було створено схематичну експозицію, почав працювати краєзнавчий гурток, який потім переріс у товариство «Юний краєзнавець». В.Ф. Покотило разом із Д.Т. Серьодкиною видали книгу «Юний краєзнавець».

Кількість експонатів зростала. В 1959-1960 навчальному році під музей було відведено окремий шкільний будинок (тепер їдальня школи імені Шевченка).

Під час літніх канікул у 1959 році почалася активна робота зі створення нової експозиції й оформлення кімнати. Через певний час справу було зроблено. У п’яти кімнатах скомпонувалася струнка, науково обґрунтована періодизація історії району. Експозиція включає близько 3000 експонатів. Краєзнавство поєднувалося із народознавством. У вхідній кімнаті показана історія створення музею і діяльність краєзнавців. Велику допомогу музею надала громадськість.

Значення музею і краєзнавства в навчально-виховній роботі зростало і привернуло увагу Міністерства освіти. Тому на базі музею у 1961 році було проведено республіканський семінар відповідальних працівників за краєзнавство й туризм. Вони позитивно оцінили діяльність працівників музею.

Створення районного музею мало свій вплив і на периферію. Були створені краєзнавчі музеї в Стольному, Синявці, Жовтневому, Локнистому, Березні, Слобідці та інших селах району.

З побудовою нового приміщення школи імені Леніна у 1965 році музей було перенесено в будинок її інтернату. А потім районна влада надала окремий будинок по вулиці Шевченка, де він знаходиться і нині.

У 1993 році як складову частину районного музею відкрито районну художню галерею при Будинку культури. І сьогодні музейний фонд постійно поповнюється. Працівники музею проводять роботу з населенням району з метою поповнити музейний фонд. Жителі Меншини не залишаються байдужими до минулого рідного краю і передають цікаві експонати та вишивки.

У районному краєзнавчому музеї зберігається немало археологічних знахідок, виявлених у Мені та її околицях, які є прямим підтвердженням існування на території нашого міста древніх поселень 3-4-тисячолітньої давності.

У 1955 р. при добуванні торфу в поймі р. Мени були знайдені три бронзові браслети й фігурна застібка – фібула, які датуються 6-7 ст. і свідчать про давні торговельні зв’язки нашого краю. На місці добування торфу було виявлено також рештки досить великого судна, що є підтвердженням того, що р. Мена у давнину була судноплавною. Цікаво, що й нині прилегла до річки місцевість у напрямку до с. Величківки зветься Пристань.

Зоопарк

У Мені знаходиться заповідний об’єкт загальнодержавного значення – Менський зоопарк, заснований у 1976 р. місцевим жителем Г.І. Полосьмаком. Його площа дорівнює 9 га. Зоопарк налічує близько 560 тварин, представників 120 видів, з них 17 занесених до Всесвітньої Червоної книги та Червоної книги України. Звірів і птахів виділяли зоопарки Єревана, С.-Петербурга, Одеси та інших міст. Чехословацькі друзі подарували золотих фазанів, з Куби моряки привезли крокодилів. У зоопарку створено сприятливі умови для життя й розмноження тварин.

Урочище «Остреч», санаторій «Остреч»

За 4 км. від Мени на березі штучно створеного мальовничого озера в урочищі Остре знаходиться унікальна здравниця Чернігівщини – санаторій «Остреч». Сосновий ліс, прозора вода, відпочинок на золотому піску роблять його привабливим для охочих відпочити. Одним із найцінніших багатств здравниці є мінеральна вода, що за своїм складом аналогічна кримським мінеральним водам, а також цілющі лікувальні торфогрязі.

Поряд із санаторієм Остреч є дитячий табір «Казковий». Він розрахований на 170 осіб за зміну (в літній період).

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register