Молода і дуже талановита художниця з Чернігівщини заворожує роботами в декоративному стилі

У дитинстві малюють усі діти. От лише для одних – це тимчасове заняття, а для інших шкільне захоплення переростає у справу життя. Так сталося в молодої і талановитої Віолети Осмоловської. Про її крафтові листівки ручної роботи ЧЕline вже розповідав. Нині ж, із нагоди сьогоднішнього Міжнародного дня художника, пропонуємо познайомитися з талановитою Віолетою як із особистістю.

Звідки ви родом і коли почали малювати усвідомлено?

Я родом із Чернігівщини, з Сосниці. Навчалася там у гімназії імені Довженка, закінчила 11 класів. Якщо говорити про пристрасть до малювання, то вона виникла ще в школі. На всіх уроках на творчу тематику я завжди була першою і в перших рядах брала участь. Завжди подобалося щось оздоблювати, брати участь у конкурсах. Навіть надалі, в дев’ятому класі, це вплинуло на мій вибір. Потрібно було обирати – гуманітарний клас чи математичний. То мій свідомий вибір на користь мистецтва стався ще в школі.

Ще я ходила на художній гурток у будинку творчості. Адже в Сосниці немає жодних профільних шкіл, які займаються більш серйозною підготовкою дітей.

А в 11 класі, коли треба було зробити вибір, куди вступати, вибрала університет імені Шевченка в Чернігові. Я вступила на факультет початкового навчання зі спеціалізацією «образотворче мистецтво». Відучилася там чотири роки. І потім вступила на історичний факультет. Так обставини склалися. Це була магістратура. Там відкрилася нова спеціальність «Педагогіка вищої школи». На той час, у 2018 році, набір провели вперше.

До цього на «початковій освіті» в нас була спеціалізація «образотворче мистецтво». Працювали з нами професіональні художники, викладачі, члени Спілки художників. Це Василь Михайлюк, Віра Жлудько, яка, на жаль, вже покійна. Ці професіонали дали нам дуже велику базу з «художки».

Беретеся за малювання з певним настроєм чи за якихось інших обставин?

Як і в усіх творчих людей, іноді прив’язка до настрою є. Але здебільшого, коли розумієш, що тобі треба щось зробити і в тебе розписаний день або кілька днів, упродовж яких ти повинна виконати кілька проєктів або один, то це не залежить від настрою. Просто береш і робиш як звичайну роботу. Якщо ж це якісь проєкти для себе, то, можливо, треба налаштуватися, дочекатися припливу емоцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Крафтові привітання: в Чернігові створюють оригінальні листівки ручної роботи (Відео)

Тематика того, що зображуєте, змінюється? Скажімо, зі шкільного періоду і до теперішнього.

Безперечно. Думаю, у кожної творчої людини з часом змінюються смаки. Це через те, що людина вдосконалює свій стиль. У школі переважно були малюнки на дитячу тематику – природа, портрети мами й тата, стінгазети.

До живопису в мене душа не лежить – його вистачило в університеті. Малювати всілякі пейзажі, натюрморти мені вже не так цікаво. Нині більш близький декоративний стиль. бо хочеться чогось простого, але стильного. Мені близьке, коли в картинах немає великої деталізації, а є прості фігури, що між собою класно поєднуються. Це також поєднання кольору та різних матеріалів. Ось останнім часом мені дуже імпонує поталь (це листи сплавів або металів, призначені для імітації поверхонь золота та інших кольорових металів, – Авт.).

Якою стала ваша творча діяльність після закінчення університету?

Після університету був період, коли я активно брала участь у виставках у Чернігові. Зокрема, декілька разів – у спільних виставках художників у приміщенні Спілки художників, що поблизу «Мегацентру». Також мої роботи виставлялися в музеї Коцюбинського, в Library Art Center багато разів.

Нині художником важко бути? Адже вислів, що талант має бути голодний, ніхто не спростував…

Є така штука, особливо для тих, хто пише олійними. Заходиш у магазин – і очі розбігаються від кількості матеріалів, потрібних для роботи, але дозволити собі з цього переліку можеш тільки щось окреме. Бо ціна на матеріали дуже висока. Не збігається із заробітками наших художників. Хоча я це кажу не про розкручених художників. Звісно, якщо роботи художника продаються і дуже добре, то інша справа. Хоча я знаю таких, хто заробляє на творчості дуже багато, але все одно не може дозволити собі дуже витрачатися на матеріали. Заміняє нехудожніми матеріалами. Для мене це неприйнятно. Бо не завжди неспеціальні матеріали гарантують довговічність. Тому краще використовувати спеціальні та професійні, і будеш упевнений, що твоя робота радуватиме багато років.

Ваші побажання колегам із нагоди свята.

Завжди стояти на своєму, навіть тоді, коли тобі кажуть, що ти нічого в цій сфері не досягнеш. На мою думку, в кожного є свої мініперемоги. Ти щось зробив, це хтось побачив – і це вже твоє маленьке досягнення. І вони поступово наростатимуть. Безперечно, на це потрібен час, за короткий строк це не робиться. Головне – мати внутрішній стержень і завжди стояти на своєму, і ще – творити кожного дня, хоч і потрошку.

Спілкувалась Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv