Вухань звичайний — невеликий кажан. Довжина його тіла становить 4,5–4,8 см, хвіст — 4,1–4,6 см, а довжина крил — 4–4,2 см. Головна особливість — великі вуха (понад 30 мм), які зростаються біля основи. Його хутро на спині світло-буре, черево має жовтуватий відтінок, а вершини траґусів світлі. Над очима розташовані великі бородавки, що навіть перевищують розмір ока. Кінець морди здається трохи роздутим позаду ніздрів. Вільний палець крила довгий (6,2–7,2 мм), передпліччя сягає 36–41 мм. Мембрани крил мають попелясто-коричневий відтінок.
Вухань звичайний обирає для життя мішані та шпилькові ліси, а також заплавні й байрачні ліси та лісопарки. Він селиться переважно в дуплах дерев, а в суворі зими може знаходити прихисток у підземеллях, зазвичай у привхідних залах. На відміну від деяких інших кажанів, цей вид не утворює великих скупчень і веде переважно усамітнений спосіб життя. Влітку та восени формують материнські колонії, які налічують від 15 до 30 особин.
У літній період утворюють колонії, які зазвичай налічують від 10 до 50 самиць, а інколи їх кількість може сягати й 100. Взимку ці кажани здебільшого поодинокі, хоча зрідка трапляються в дуже малих кластерах по 2–3 особини. Молоді вухані формують підліткові колонії, що зазвичай містять до 10 особин.
Зазвичай веде осілий спосіб життя, здійснюючи лише локальні сезонні міграції. Восени його нерідко можна зустріти в штучних гніздівлях. Полює цей кажан виключно після сутінків, віддаючи перевагу дрібним нічним комахам – метеликам, жукам, павукам і комарам. Полювання відбувається на узліссях, просіках і в садах, часто збирає поживу з субстрату (стовбури і гілки дерев).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майстриня з Чернігівщини прикрашає свою оселю власними вишивками (Фото)
Вухань звичайний досягає статевої зрілості на 2 році життя, після чого розмножується один раз на рік, народжуючи лише одне дитинча. Він є природним регулятором чисельності комах і водночас важливим індикатором мало порушених лісових фауністичних угруповань.
Чисельність вуханів повсюди падає внаслідок забруднення і деградації середовища існування, знищення старих дуплястих дерев та інших сховищ. У підземних сховищах несприятливим чинником є непокій.
Режим збереження популяцій: вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий), за останнім зведенням МСОП має категорію LC, EUROBATS, Бернська конвенція — ІІ додаток.
Цікавий факт:
Завдяки особливості ехолокації та високій маневреності в польоті вухань звичайний здатний збирати личинок комах і навіть сплячих метеликів прямо з землі чи листя дерев. Це дає йому перевагу над іншими видами, дозволяючи залишатися активним до перших холодів (початок листопад) і першими залишати зимові притулку — вже в середині березня.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області
