Суспільство

На Чернігівщині, у містечку Короп, відкрилась крафтова майстерня (Фото)

Крафтова майстерня «Зелена ложка» — створили її Світлана та Василь Карацюби – органічні фермери, які вже майже 30 років займаються органічним виробництвом.

Про різновиди такої особливої продукції (а їх пропонується тут не один десяток), про можливість бачити весь процес їх приготування, починаючи від сировини до готового продукту, про унікальну двоповерхову піч, про майстер – класи з виготовлення власних «здорових» продуктів, про виживання у 2022 році, співпрацю та допомогу переселенцям, про очікування туристів … Та ще багато про що «Чернігівщина туристична» поспілкувалась із Світланою Карацюбою — власницею та ідейною натхненницею створення цієї крафтової майстерні.

Пані Світлано, як і чому виникло питання створити крафтову майстерню?

Ця мрія у нас була давно.

Але втілили  її в життя ми вже під час повномасштабної війни.

Як ви вже зрозуміли, ми займаємось особливим видом виробництва – органічним.

Щорічно підтверджуємо свій статус  і отримуємо органічний сертифікат. До речі і  під час війни також.

Що це означає? Це, коли на всіх етапах в процесі вирощування, виробництва і переробки не використовують  а ні не хім. Добрив, а ні  гербіцидів, а ні не хімічних добавок,  і без консервантів також.

Наші тварини утримуються вільно, без насилля, обов’язково випасаються на запашних луках і їдять тільки органічний корм.

Тому і продукти виходять особливі, натуральні, і корисні для здоров’я людини.

Ось все це ми завжди хотіли показати людям. Розказати наскільки можна зберегти здоров’я, вживаючи чисту і справжню їжу. Ну і, звичайно, запропонувати такі продукти купити.

  Ще до війни  до нас на Коропщину та сусідню Новгород – Сіверщину заїжджало чимало туристичних груп. Частенько і ми, разом з нашими друзями-сусідами, теж органічними фермерами – родиною Мисників, приймали туристів. Розказували, показували, пригощали, «закохували» в свою продукцію. Проводили уроки здоров’я, майстер-класи… і мріяли про свою майстерню!!!

Хотіли, щоб туристи затримувалися на нашій землі якнайдовше.

Адже скільки можна побачити у нас. 

Яка ж тільки багата історія нашого краю.

Які унікальні пам’ятки:  це і відома у всьому світі стоянка первісної людини у Мезині, і  Рихлівський Свято-Миколаївський монастир, і палац Румянцева-Задунайського, і,  єдина на Лівобережній Україні, Іллінська церква-фортеця, і родинна садиба-музей М. І. Кибальчича і багато-багато іншого.

Дуже цікавий в історичному плані й Новгород-Сіверський.

Це, як місто-музей під відкритим небом – багато храмів, Монастир, Торгові  ряди, Тріумфальна арка – унікальні і цікаві пам’ятки.

А яка у  нас природа!!!

Десна , кругом ліси, озера, луки… Далеко від міст і цивілізації.

Як бачите, є за чим їхати до нашого краю.

І наша майстерня, як смачне і корисне доповнення до всіх вражень.

Маємо багато чого запропонувати.

Це і широка лінійка молочної продукції : вершки, сметана, живі йогурти,  ряжанка, понад 10 видів розсільних і плавлених сирів.

Особливою родзинкою є «живе» вершкове масло!

Ми робимо його аж 15 видів – з додаванням насіння льону, конопель, часнику і зелені, в’ялених томатів, базиліку, паприки, шоколаду, меду, кориці, топлене масло …

Є особливе «Монастирське» масло , яке ми  виготовляємо за старовинним рецептом монахів Рихлівського монастиря та  «сметана-паруха», які робляться тільки в печі.

Це і продукція з овочів і фруктів: різні соління, соки, джеми, приправи, «сухе варення»  (до речі теж за рецептами монастиря), яблучний і виноградний оцет; солодощі для діток – зефір з ягід і фруктів, пастила, вершкова карамель, льодяники, мармелад…

Різноманітні соуси – Ткемалі з дикої аличі, вишні, слив, яблук, шовковиці («чорний соус»). Чаї, сухі приправи, фріпси і т. д… можна багато перераховувати, але суть одна – ми  вас чекаємо і у нас є що вам запропонувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сільгосппідприємства Чернігівщини потребують працівників: актуальні вакансії

Пані Світлано, а як вам вдалось втримати виробництво, особливо у      2022 р? Ми знаємо, що Коропщині «більш повезло» (якщо так можна сказати) у порівнянні з іншими районами Чернігівщини  – сюди ворог не зайшов, проте ви були в ізоляції: продукцію реалізовувати поза межами району було неможливо. Багато хто із фермерів роздавали молоко або виливали, бо не було збуту.

Так і було.

Але ми не вилили жодного літра.

Коли почалась повномасштабна війна, в наше містечко з’їхалось дуже багато переселенців з різних куточків. Тікаючи від війни,  люди приїжджали не маючи майже нічого, крім документів.

Мабуть вперше, ми всі дякували Богові, що знаходимось в далекій глибинці. І хоч всі ми опинилися повністю ізольованими, так як мости навколо були підірвані, однак це дало нам змогу вижити і перебувати в відносній безпеці.

Населення в той час у нас додалося майже у половину. Дуже швидко в  магазинах  повністю зникли всі продукти. Ліків майже не було. І виїхати десь взяти теж можливості не було.

Всіх потрібно було чимось кормити. І ми почали розвозити і роздавати молоко людям. А коли зникло пальне на заправках, облаштували майстерню, щоб люди самі до нас приходили і брали собі молоко.

Ось так і виникла наша майстерня, куди вели стежечки з усіх куточків.

  Потім для переселенців відкрили сімейну школу, де навчали мамочок з дітками, як  з нашого молока зробити багато всіляких продуктів.

 На той час у нас були повні погреби овочів, солінь, консервів… Все пригодилось. І було як знахідка для цих сімей. Ось так і виживали всі разом.

Вчили їх, вчилися самі, разом допомагали військовим і один одному.

А, головне, що ми для себе зрозуміли, що переробка і виготовлення кінцевого продукту  — це наш вихід з ситуації і наш шлях на майбутнє.

Тому і почали розвивати саме цей напрямок  — виробництво крафтових продуктів.

Вже під час війни успішно скористалися можливістю і виграли декілька грантів. Закупили міні-обладнання для переробки молока, сушильну камеру, прес для олії. Щоб мати можливість переробити все,  що ми вирощуємо і виготовити кінцевий продукт.

Виробництво ми зробили відкритим – «за склом», щоб будь-яка людина могла побачити, як  і в яких умовах виготовляється наша продукція, а в перспективі і туристи.

Після деокупації Чернігівщини більшість переселенців роз’їхались по домівках,  але   стали нашими клієнтами і добрими друзями. Всі замовлення на нашу продукцію відправляємо поштою.

А що це за така незвична піч у вас з’явилась? Та головне – навіщо?

Ой, знаєте, наша піч – це душа нашої майстерні.

Біля якої тепло, затишно і смачно. Вона дає нам тепло у приміщенні. Вона варить, пече, сушить і годує.

Вона лікує і гріє душу і тіло.

Деякі особливі продукти, за давніми рецептами, ми робимо тільки в печі. Це і «Монастирське» масло, «сметана- паруха», і топлені вершки, і сухе варення…

Та і  взагалі – людина біля печі, біля вогню, відігрівається і навіть швидко виходить  з тяжкого емоційного стану.

 Ми маємо вже такий невеликий досвід.

Якось наші друзі з Києва попросили прийняти до себе на декілька днів  військовослужбовця з сім’єю і спробувати допомогти йому вийти з того жахливого стану, в якому він перебував досить довгий час.

Дуже нелегко було розтопити душу і серце сильного та мужнього чоловіка. Але поступово, день за днем у нас усе вийшло. Відпочивав, допомагав нам на виробництві, на фермі, пас корівок на лузі, разом з дітками готували їжу для всіх в печі, тулився до тепла…

І відтануло серце воїна, заспокоїлась душа, пропав смуток в очах..

Радості не було меж.

У нас всіх..

 Як кажуть  «Душа – душу гріє».

Ось така у нас пічка!!!

 Особлива і тепла.

Двохповерхова, з двома лежанками.

А збудував нам її великий майстер своєї справи аж з Кролевецького району. Майже місяць їздив до нас.

За своє життя побудував більше 400 печей, а таку як у нас, каже, вперше будував.

І знову ідея!

Приймати всіх , кому треба «перезавантаження» , особливо військових з сім’ями.

Просто .. По-людськи.. Смачно і з теплом..

Думаю у нас вийде.

Сьогодні треба допомагати всім.. Всім чим можемо.

Пані Світлано, на вашу думку, чи є перспектива у туристичної галузі Чернігівщини? Адже зараз туристів дуже мало, а й хто схоче до нас приїхати, знаючи про нашого навіженого сусіда, ба навіть й  двох?

Ви що? Звичайно є !

Я впевнена в цьому!

Як тільки закінчиться війна, в Україну будуть їхати люди з усього світу, щоб своїми очима побачити, що це за країна така і що  це за особливі люди, які змогли перебороти  таку страшну навалу.

 Обійняти кожного солдата і доторкнутися до наших історичних глибин.

Я у це вірю!

І свято вірю в нашу Перемогу!

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Джерело: Чернігівщина туристична

Ще статті по темі

Back to top button