Голодомор 1932-33 років в Україні починався з насильницького збирання владою «натуральних штрафів» за невиконання непідйомних планів хлібозаготівель. Загони так званих «буксирних бригад» (комуністи, комсомольці, активісти) позбавляли селян усього їстівного, прирікаючи людей на страшну смерть.
За підрахунками чернігівських істориків Олександра Коваленка та Володимира Ткаченка, втрати населення області від голоду – понад 362 700 осіб.
Навіть за страшних обставин, коли у селян силоміць позабирали всю їжу, люди намагалися вижити. Тож їстівними ставали навіть неїстівні речі. Здебільшого в їжу йшли різні рослини – щавель чи лобода, полова, гнила картопля, яку селяни шукали в мерзлій землі, буряки, жолуді, шишки, листя, кора, трава… Ці та інші рослини тоді становили основний «раціон» селянських родин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Громадський активіст оскаржуватиме в суді проведення сесій Чернігівської міської ради в режимі онлайн
У Корюківському історичному музеї відтворили їжу, яку їли люди під час Голодомору. Щоправда, нинішнім людям їжею це назвати важко. Це відвар із кукурудзяних качанів і шматка шкіряного чобота. Хліб, випечений із перетертої тирси, картопляного лушпиння та висівок. Трав’яники – випечені хлібці з перетертого листя липи, замішані на гарячій воді з додаванням насіння льону. Маторженики – коржики з мелених жолудів і висівок. Жолуді попередньо вимочували, щоб позбутися гіркоти.
Від споживання такої їжі в людей дуже боліли животи, загострювалися хвороби, селяни діставали водянку, пухли та масово вмирали.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Фото – Корюківський історичний музей
