У світі проживає більше 650 мільйонів людей з особливими фізичними потребами, із них в Україні — близько трьох мільйонів.
Чого гріха таїти – більшість з них до цього часу зіштовхується зі зверхнім, насмішливим ставленням до себе, переживає страхи за своє майбутнє, відчуває ізоляцію і непотрібність.
Щоправда, наразі ставлення до інвалідів зі сторони громадян і зі сторони держави трохи покращується, але невідкладних проблем залишається чимало.
У великій Кучинівці на одній із важкопрохідних вуличок живе проста сільська родина: тато, мама і їхня донечка. Алінці Бистревській вже 13 рочків, і всі дівчинка провела в інвалідному візку та на руках найближчих людей. Проте, незважаючи на біль і смуток, маленька красуня навчилася читати і писати, усміхатися сонечку, плести, вишивати, клеїти, малювати різні диво-поробки, співати. Улюбленою її піснею є «My Heart Will Go On» (з англ. – «Моє серце буде битися вічно») – пісня канадської співачки Селін Діон, головна тема до фільму Джеймса Кемерона «Титанік». Коли Алінка заспівала куплет цього твору, у моєму горлі щось ніби пересохло, і сльози чомусь набігли на очі, і я не знала, що далі говорити, чим маленьку співачку втішати…
Виявилося, що цього робити зовсім не потрібно було. Вона, як метеор, швиденько розвернула свій візочок, проїхала до середини кімнати, заявивши: «Хочу бути артисткою! Хочу ходити! У «Відродженні» сказали, що це можливо!»
Вимовлені фрази відразу врізалися в серце, спонукали до продовження розмови з мамою Аліни — Тетяною Анатоліївною. За словами жінки, сім’я вже використала не один варіант, побувала не в одній клініці України і вирішила довіритися фахівцям обласного центру медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», де директор — заслужений лікар України (50 років віддав справі охорони здоров’я) Василь Пасічник. Там Бистревським дали цілком реальний прогноз на одужання їхньої донечки, на те, що вона піде. Мовляв, діагноз «ДЦП. Подвійна спастична диплегія з відсутністю ходи. Плоско-вологусні деформації обох стоп…» не є вироком. Потрібно лише зібрати кошти і провести хірургічне втручання з використанням титанових імплантів. Вартість цих рятівних імплантів (плюс гіпси, плюс пакети, плюс анестезія, проживання та застосування спеціальних тренувальних пристроїв) коливатиметься десь у межах 30 тисяч гривень.
«Таких грошей у нас нема! Бо живемо лише за рахунок корівки-годувальниці, присадибної ділянки і мізерних «дитячих», що йдуть на лікувальні процедури, харчування», — ледь не плаче пані Тетяна. Показує, як вони з Алінкою вже зробили перший крок в ходунках, як навчилися виконувати масажні вправи, загалом як з «дюймовочної» форми (Алінка при народженні важила один кілограм сто тридцять грамів, зріст мала тридцять три сантиметри) вона стала такою «дорослою» лялечкою.
Повірте: ця дівчинка дійсно напрочуд миловидна, дуже красива і комунікабельна! В інтернеті у неї море знайомих, є перевірені друзі. А головне, що не перестає вона боротися зі злою недугою, що безмежно вірить і мріє у позитивні зміни, у те, що піде, вивчиться і стане відомою! Що колись дзвінко заспіває усім землякам, усій Україні з великої сцени.
Допоможемо ж їй!
Номер картки ПриватБанку на ім’я мами Прокоп’євої Тетяни Анатоліївни: 5168-7427-0276-3669.
Джерело: районна газета «Промінь»
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
