«Національною ідеєю повинні стати життя і здоров’я людини», – Микола Дейкун

children__600-1

Створення в Україні 31.05.2016 року державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» – це історична подія для держави і для нації.

А досі наша країна, мало не єдина в Європі, не мала системи громадського здоров’я.  Це стало причиною того, що в Україні станом на час здобуття незалежності чисельність населення налічувала 52 млн осіб, а станом на 01.01.2016 року – уже 42,8 млн осіб. Тривалість життя в 1991 році становила близько 72 років, а в 2015 році – 66 років, тоді як в економічно розвинених і соціально орієнтованих країнах цей показник щорічно зростає, зокрема Японія – 83,2 року, Італія – 82 роки, Франція – 81,7 року, Іспанія – 81,6 року, Німеччина – 80,6 року, Велика Британія – 80,3 року, Бельгія – 80 років, США – 78,7 року ощо. Характерним для України є те, що різниця в тривалості життя жінок і чоловіків становить 10-11 років на користь жінок, а у європейських країнах лише 2-3 роки.

Рівень народжуваності населення в Україні не дуже відрізняється від європейських країн, але і цей показник за останні роки погіршується. Так, у 2015 році народилося дітей на 91 175 менше, ніж у 2014 році.

Демовідтворювальний потенціал нації сягнув критичного рівня, за межею якого прірва, повернення з якої можливе, але для цього треба докласти значних зусиль і ресурсів, яких у державі вкрай недостатньо.

Усі ці явища та процеси залишалися поза увагою держави через відсутність системи громадського здоров’я.

Не реагувати на ці суспільні процеси не маємо права. І насамперед  необхідно з’ясувати причини, що формують такий стан.

Так, за даними ВООЗ, фактори, що формують здоров’я нації, на 49-53 % залежать від способу життя людини, на 17-20% – від стану зовнішнього середовища, 13-33% – від генетичного коду і лише на 8-10% – від рівня медичної допомоги.

Система охорони здоров’я (громадського здоров’я) повинна бути організована таким чином, щоб державі було передусім економічно невигідно, щоб громадяни хворіли і рано вмирали, мало народжували дітей тощо, а з другого боку – кожній людині насамперед економічно було невигідно хворіти, а вигідно було б бути здоровим, народжувати дітей, вести здоровий спосіб життя, жити повноцінно і довго тощо.

Національною ідеєю повинні стати життя і здоров’я людини.

І, на мій погляд та на моє глибоке переконання, створення цього року державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» – це історична подія для держави і для нації, що започаткує створення в державі національної організованої системи охорони здоров’я (громадського здоров’я). І це вселяє великі надії.

Наступним кроком має стати створення центрів громадського здоров’я в регіонах України, що покладе початок створенню регіональних відділень національної системи охорони здоров’я (громадського здоров’я).

Також хочу наголосити, що для створення повноцінної, ефективної системи громадського здоров’я, в країні додатково нічого створювати немає необхідності. В державі є всі компоненти, але вони ні функціонально, ні структурно не об’єднані єдиною метою – збереження та зміцнення здоров’я нації.

Водночас медицина не здатна забезпечити первинну (соціальну) профілактику, мотивувати і навчити людей вести правильний, здоровий спосіб життя, забезпечити населення якісними продуктами харчування та питною водою, покращити екологічну ситуацію і знівелювати негативний вплив на здоров’я нації інших чинників. Це не в компетенції медицини.

Для вирішення немедичних проблем і зменшення негативного впливу факторів, у державі є відповідні органи виконавчої влади, галузі, служби, наукові установи, які треба функціонально або структурно об’єднати в систему охорони здоров’я (громадського здоров’я) під єдину мету збереження та зміцнення здоров’я нації.

Чого не вистачає нашій країні для створення системи охорони здоров’я (громадського здоров’я)?

Не вистачає, по-перше, глибокого розуміння процесів, які відбуваються в здоров’ї нації, по-друге – політичної волі, по-третє – адекватної законодавчої бази.

Пропозиції

  1. Провести глибокий аналіз демографічної ситуації в країні, стану здоров’я нації та причин, що їх формують.
  2. Провести слухання на найвищому рівні – у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України, розглянути на засіданні Ради Національної безпеки і оборони щодо загрозливої ситуації для майбутнього нації в демографічній ситуації та стані здоров’я населення.
  3. Сформувати в Україні політичну волю найвищого керівництва держави та органів державного управління усіх рівнів у напрямі необхідності зміни вектору діяльності в сфері громадського здоров’я, спрямованого на стабілізацію демографічної ситуації, збереження та зміцнення здоров’я нації .
  1. Розробити і прийняти Закон України «Про охорону здоров’я нації».
  2. Створити в державі систему охорони громадського здоров’я та орган державного управління нею.
  3. Розробити та прийняти закон України «Національна програма «Здоров’я нації», а в подальшому одну-дві, не більше, загальнодержавних цільових програм. Наприклад, програма «Профілактики серцево-судинних захворювань» і програма «Профілактики онкологічних захворювань».
  4. Окремо хочу наголосити ще раз на індикаторах, які необхідно визначити для оцінки ефективності Національної систем охорони здоров’я (громадського здоров’я): рівень смертності, рівень народжуваності, показник природного приросту, тривалість життя, захворюваність населення, показники якості життя тощо.

II. Пропозиції щодо Концепції реформи системи охорони здоров’я України

  1. З огляду на той факт, що ця Концепція стосується фінансування Системи медичної допомоги, а не Системи громадського здоровʼя, пропоную в тексті слова «охорона здоровʼя» замінити словами «медична допомога».
  2. Розробити і прийняти закон України «Про медичну допомогу».
  3. Розробити і прийняти закон України «Про обов’язкове медичне страхування».

III. Пропозиції щодо Порядку створення госпітальних округів

  1. Зважаючи на той факт, що цей Порядок створення госпітальних округів стосується виключно медичної допомоги, пропоную в тексті слова «охорона здоровʼя» замінити словами «медична допомога».
  2. У принципі можна погодитися з цим Порядком і взяти його за основу та внести деякі правки для застосування в областях із регіональними особливостями, наприклад, Чернігівська область – площа території, чисельність населення, тип розселення, мало населених пунктів із чисельністю 40 тисяч і більше, демографічна ситуація тощо.

Микола Дейкун, заслужений лікар України, к.м.н., професор, головний лікар Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, депутат Чернігівської обласної ради, голова постійної комісії Чернігівської обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту та у справах учасників АТО.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register