Чому «болдині» і як правильно – «горА» чи «горИ». Чернігівський історик Володимир Руденок привідкрив «завісу» таємничості з одної з найдревніших і найпопулярніших локацій у нашому місті.
Бо́лдині го́ри – це історична місцевість на правому березі Десни, а також пам’ятка садово-паркового мистецтва. Утворюються з 20-35-метрових пагорбів, розгорнутих дугою на південь від заплави річки Стрижень.
Як пояснює Володимир Руденок, у дохристиянські часи тут існував курганний некрополь. До наших часів збереглося приблизно двісті курганів, у яких були поховані заможні представники варязьких чи слов’янських родів, скоріш за все, воїнів. Починаючи з ХІ століття на території Болдиних гір виникають монастирі.
«Зараз відомо про два монастирі – Єлецький і Троїцько-Іллінський, але цих монастирів могло бути й більше. Тривалий час ця територія використовувалася в сакральному значенні, адже тут нібито колись було капище Перуна», – розповідає історик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Болдиній горі чернігівці здійснюють язичницькі обряди (Відео)
Щодо назви, то тривалий час вважалося, що назва виникла від слова «болд», тобто «дуб», але, за словами Володимира Руденка, дослідження показали, що жоден словник не подає синонімом слову «болд» слово «дуб».
Проте є інше пояснення назви «Болдині».
«Якщо брати старогерманську мовну групу, англійський «болд» – це «вершина гори без рослинності», данською, норвезькою, шведською перекладається як «лисий» і так далі. Тобто так називали ділянки місцевості, позбавлені рослинності. І якщо брати до уваги те, що Болдині гори височіли над заплавою, порослою невисоким лісом, то якщо якісь мандрівники, купці тощо пересувалися Десною, то бачили оці підвищення, позбавлені рослинності. Рослинності не бачили, бо на горах був курганний могильник, що не міг розташовуватися, так би мовити, в лісі. І тому таке тлумачення, що «болдиними» ці гори стали через мінімальну рослинність, має право на існування», – розповів історик.
Як пояснює Володимир Руденок, оскільки в історії часто деякі назви втрачають своє смислове значення, то, очевидно, так могло статися і з Болдиними горами.
Окремо історик пояснив, як правильно – «Болдина горА» чи «Болдині горИ».
«Спершу називали Болдиними горами всю територію – від Валу до сучасної «Нафтобази». А коли з’явилися монастирі, то вже кожна гора отримала свою назву. Одну почали називати Єлецькою гіркою, іншу – Троїцькою, і таким чином ця характеристика «горИ» дещо знівелювалась. Але наразі все-таки правильно називати Болдині горИ», – розповів Володимир Руденок.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
