Коли в Україну прийшла біда у вигляді російських окупантів, тисячі справжніх патріотів покинули все і пішли захищати свою батьківщину. Хтось узяв до рук зброю і пішов проганяти агресора, а хтось пішов у волонтерське військо, значення якого для бійців, без перебільшення, колосальне.
Саме завдяки волонтерам українські воїни вистояли і нині продовжують боронити східні рубежі країни. Волонтери – ангели війни, які крізь вибухи і під кулями доставляли та продовжують доставляти на передову найнеобхідніше. Вся Україна розуміє, що без волонтерства українській армії (особливо в перші роки війни) було б, м’яко кажучи, сутужно.
До благородної справи долучаються не лише дорослі, а й діти. 
Школярі та студенти всієї України добровільно згуртовуються в ініціативні групи і по змозі підтримують воїнів.
До прикладу, в Парафіївській школі Ічнянського району учні вважають справою честі сприяння воїнам.
Школярі постійно допомагають війську – збирають продукти, консервацію, плетуть маскувальні сітки тощо.
А все через те, що діти реально усвідомлюють важливість волонтерства.
Благородну ініціативу проявили й учні Феськівської ЗОШ Менського району. 
Дітлахи самоорганізувалися і зібрали для бійців овочі на передову.
Утім, хоч як би парадоксально це звучало, такі благі наміри діток розкритикував місцевий чиновник.
Удвічі парадоксально це звучить тому, що цей чиновник – начальник відділу освіти Менської міської ради Юрій Мишкін – сам є учасником АТО.
«Шановні діти, спасибі вам за патріотизм і вихованість, але повірте старому солдату – сьогодні наша армія нормально одягнена, взута та забезпечена харчуванням. Армії потрібна сучасна і ефективна зброя. І це – завдання держави. Тож віддайте ці овочі в їдальню, нехай вам зроблять смачний салат. Ростіть сильні, здорові, освічені. А свій патріотизм доведете, як настане ваш час служити в Збройних силах. Збирати капусту з дітей – це пропаганда злиденності нашої армії. Діти з малих років усвідомлюють, що там їсти навіть нічого. Мені образливо бачити, як роблять псевдопатріотизм на дітях. Що дійсно треба від дітей – малюнки, листи, побажання», – написав ці слова під публікацією у Facebook про збір овочів у Феськівській школі Юрій Мишкін.
Такою риторикою чиновника були шоковані. Обурилися таким дописам і волонтери, які частенько бувають на передовій і знають, яка ситуація на фронті насправді.
«Ви, пане Юрію, мабуть, не в тій армії були, якщо можете отаку ахінею нести. Або ж були у тепленькому місці (де кулі не свистіли). Це все з’ясується після відповіді зі Штабу АТО. Пропоную в наступну поїздку поїхати з нами і все оце, що ви сказали дітям, сказати отим бійцям. Я просто шокований коментарем цієї особи. Цікаво, і хто таких людей обирає на очільників освіти ОТГ», – обурюється в коментарях волонтер Олексій Прищепа.
Слова менського чиновника – це ніщо інше, ніж плювок в обличчя волонтерам і удар нижче пояса героям АТО, яких Юрій Мишкін порівнює із заробітчанами-олігархами.
«Зараз армія у нас контрактна. Людина свідомо обрала професію з ризиком для життя і за це отримує достойну грошову винагороду. Коли я служив – солдат отримував 7 тисяч плюс 4 тисячі «бойових». Сьогодні зарплата така сама, але «бойові» становлять 10 тисяч», – зазначає пан Мишкін.
«Треба думати перед тим, як щось писати. А так дитячі старання відправлені коту під хвіст. Дітей треба підтримувати, а не навпаки (це щодо посади очільника). Тим більше, вам скоро особисто треба буде займатися забезпеченням шкіл продуктами. А це, що ви запропонували дітям, схоже на побори. Ви туди не несіть, а сюди несіть. Сором», – обурюється під згаданим на початку постом волонтер Олексій Прищепа.
Дійсно. Навіщо критикувати дітей? До того ж йдеться про святе – підтримку наших захисників, причому дітки роблять це самостійно – на знак вдячності і поваги.
«Волонтерство – це коли ти ходиш, просиш, залучаєш людей до формування та пакування вантажу. На жаль, люди стають байдужими, говорять, що втомилися від війни. Але бійці АТО не вміють втомлюватися і готові захищати мир в Україні та наш відпочинок. Прикро, що деякі чиновники не розуміють, що бійцям і надалі необхідна допомога», – зазначає ічнянський волонтер В’ячеслав Бабич.
Найголовніше, що неоціненну роль волонтерства розуміють справжні герої – воїни АТО, і завжди виглядають на горизонті ангелів війни – волонтерів, які, ризикуючи життям, везуть на передову не лише необхідні продукти і обмундирування, а й смаколики, дитячі листи і малюнки-обереги. Бо ж війна – це наша спільна велика біда, і перемога залежить від кожного з нас. Від дорослих і від діток. То ж не варто критикою і безглуздими заявами вбивати в дитячих серцях патріотизм і любов до України.
Отакі маємо контрасти. Висновок із цієї ситуації ми пропонуємо вам зробити самостійно.
Дмитро Назаренко
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
