Напередодні Нового року уряд вніс у парламент законопроєкт «Про працю» – проєкт №2708. Відтоді він обріс епітетами «рабський», «закритий», «антиконституційний» і став причиною масових протестів із боку профспілок.
За словами противників нового Кодексу, їх особливо непокоїть можливе свавілля роботодавців після ухвалення законопроєкту. Особливо звільнення працівника за односторонньої ініціативи роботодавця без попередження.
Імовірно, градус суспільного напруження з цього приводу дійсно зависокий. Бо нинішній міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов учора, 22 січня, з цього приводу навіть написав окремий пост у мережі Facebook, назвавши його «пояснення дня».
І перша фраза у ньому, що новий закон не дозволяє звільняти без пояснення причин.
«За яких підстав роботодавець сьогодні може звільнити працівника (ст. 40 КЗпП)?
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку можуть бути розірвані роботодавцем у випадках:
— реорганізації;
— невідповідності працівника займаній посаді або покладених на нього обов’язків, або недостатньої кваліфікації,
— систематичного невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов’язків. Загалом 10 причин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страховий стаж можна «докупити»
Вихідна допомога у розмірі окладу видається тільки у виняткових випадках.
Згідно з чинним Кодексом, якщо роботодавець хоче, то він легко звільняє працівника і не несе жодної матеріальної відповідальності за своє рішення.
Реорганізація стала універсальним механізмом для масових скорочень.
У статті 35 проєкту закону «Про працю» йдеться про можливість звільняти за ініціативою роботодавця, але не йдеться про те, що це має відбутися без пояснення причин», – пише міністр.
Нині ж, за його словами, роботодавцям, відповідно до нового законопроекту, запропоновано бути послідовними у стосунках із працівниками.
«Причинами для звільнення за ініціативою роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписують працівник і роботодавець під час оформлення трудових відносин! Жодних вигадок і маніпуляцій у процесі роботи.
У чинному КЗпП причини для звільнення за бажанням роботодавця настільки об’ємні, що будь-які його забаганки легко підлаштувати хоча б під одну з них. А про сплату матеріальної компенсації можна говорити лише у невеликій кількості.
У законопроєкті «Про працю» пропонуємо зробити матеріальну компенсацію обов’язковою, а також заборонити фіктивні перетворення підприємств задля скорочення штату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як планують змінити Трудовий кодекс: дистанційна робота та гнучкий графік
Стаття 35. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником.
- Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.
2) не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п’ять років;
4) не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.
- За домовленістю сторін строки попередження, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути замінені грошовою компенсацією в розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.
- Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією на суму в розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше ніж подвійний середньоденний заробіток за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.
Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів України.
- У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.
- Спори, пов’язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку, встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів», – пояснює Тимофій Милованов.
Необхідність внесення змін до трудового законодавства назріла давно. Чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) був ухвалений у 1971 році і за 49 років його дії майже до кожної статті вносили зміни. За останні півстоліття відбулося 95 редакцій Кодексу.
За цей час різні політичні сили пропонували свої варіанти Трудового кодексу, однак жоден із них не був ухвалений. Зараз із тим, що трудове законодавство треба оновлювати, згодні всі: і опозиція, і «Слуга народу». На цьому консенсус закінчується: кожна політична сила бореться за свою ініціативу.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
