Одні економлять і сумують, інші живуть за принципом «тут і зараз»: реалії життя чернігівців
Наслідки нинішньої страшної війни українці відчуватимуть ще довго. Адже вона принесла дуже багато горя – від зруйнованих доль і обірваних життів до суттєвих матеріальних втрат.
Економічні підсумки року повномасштабної війни виявилися катастрофічними для українських гаманців. Поки ціни зростають мало не щодня, доходи українців падають, причому як у тих, хто втратив роботу, так і у працюючих. В особливо скрутній ситуації опинилися вимушені переселенці та жителі зон бойових дій. Адже свої джерела доходів переважна більшість втратила.
У нинішній час скорочення доходів багато людей шукають, де підзаробити. Але суттєво це не рятує, бо основна проблема українського ринку праці – низькі зарплати. Не в кращій ситуації опинилися і пенсіонери. Тому багато українців вдаються до фінансового самообмеження, тобто затягують пояси тугіше, що й не дивно.
«Після повномасштабного ворожого вторгнення фінансове становище погіршилося суттєво, оскільки ціни майже на всі товари піднялись від 50 до 100%. Тож економимо на продуктах харчування. Майже відмовилися від риби, чоловік – від цукерок. Ще економимо на культурному житті. Зважаючи на те, що найближчий культурний осередок – у Чернігові, добиратися до нього з Березни дорого. Живемо на пенсію, на додачу є ягоди, фрукти, городина…», – розповідає Марія Шевченко із селища Березна.
«Моє фінансове становище змінилося не стільки через війну, скільки через примусову вакцинацію від ковіду – її згубні наслідки й обставини, пов’язані з війною, змусили мене звільнитися з роботи та піти на пенсію за віком. Доходи впали вдвічі, але якщо не подорожувати (а у війну цього і не хочеться), то мені на все необхідне вистачає. Я раніше жила і зараз живу скромно, тож економити особливо нема на чому», – повідомила чернігівка Наталія Потапчук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Янголи спорту»: в Чернігові відкрилася фотовиставка в пам’ять про спортсменів, які загинули за Україну
Утім, у нинішній ситуації є люди, які вважають навпаки, що кожен день – це подарунок долі і на потім не треба нічого відкладати.
«Ніколи не думала, що ми з моєю рідною сестрою настільки різні і що на нас так по-різному може вплинути війна. Я вирішила жити тут і зараз, розуміючи, що кожен день може бути останнім. Наприклад, уперше за багато років пішла до театру, купила квитки на концерт, а минулого тижня взагалі вибралася на оглядову екскурсію Черніговом. Моя сестра не може цього прийняти – вона взагалі не розуміє, звідки я маю «настрій» на театри та екскурсії. Вона вважає, що зараз не час для розваг – ні з матеріальних, ні з моральних міркувань. Потрібно страждати і на всьому заощаджувати – власне, це вона й робить. Хто з нас вибрав правильнішу стратегію? Не знаю, час покаже», – розмірковує Надія Прокопенко з Чернігова.
Водночас українські соціологи провели дослідження і з’ясували, що у чотирьох із десяти українців упевненість у майбутньому зросла, але ці дані доволі умовні. Бо горизонти планування наших співгромадян скоротилися до мінімуму. За даними агентства «Рейтинг», 45% українців не планують своє життя взагалі, а частка тих, хто має плани на кілька років наперед, знизилася до 19%.
Але попри все сказане вище, соціологи відзначають цікавий парадокс. Тоді як фінансові доходи наших співгромадян за рік знизилися, українці значно покращили свої оцінки економічної ситуації в країні. Такі результати продемонструвало січневе дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Цей феномен психологи пояснюють переоцінкою цінностей, зміною пріоритетів і потреб та підвищенням цінності того, що маєш. Крім того, як відомо, людина оцінює себе, порівнюючи з іншими членами соціальної групи. І сьогодні, коли ми щодня читаємо страшні новини про те, скільки людей залишаються без домівок, роботи, бізнесу, близьких, кожен мимоволі порівнює себе з постраждалими, й у нього чітко формується думка – «та у мене взагалі все не так уже й погано».
«Я змінив роботу на краще оплачувану. Економити не вдається, бо мої коти почали більше та різноманітніше їсти. Відмовився від купівлі путівок за кордон», – зауважує чернігівець Вадим Балінський.
Усі ми різні, однак усім хочеться миру й Перемоги. Але поки вони настануть, треба також жити і знаходити хоч невеличкі приводи для радощів, бо маємо безцінний дар – власне життя.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv