Останнім часом активно поширюється теза про нібито негативні наслідки підвищення мінімальної заробітної плати та перегляду правил сплати єдиного соціального внеску.
Також говорять про закриття підприємств малого бізнесу. Начебто підприємці масово йдуть у тінь через посилення фіскального тиску, що вже найближчим часом спровокує скорочення надходжень до Пенсійного фонду та зростання безробіття. Бюджетників залякують скороченнями — мовляв, не закладено грошей на фінансування підвищених зарплат.
До нагнітання цієї ситуації долучився і Нацбанк, який в останньому січневому інфляційному звіті також прогнозує зростання безробіття через масове закриття ФОПів.
У зв’язку з цим Уряд вважає за необхідне зазначити наступне.
По-перше, твердження про посилення фіскального тиску, у тому числі на малий бізнес, — відверта маніпуляція.
Оскільки Уряд не підвищував податки, а запровадив цілком логічне правило — єдиний соціальний внесок потрібно сплачувати незалежно від наявності прибутку. Відрахування до Пенсійного фонду дають право на отримання пенсії.
По-друге, держава навпаки поступово знижує навантаження на бізнес і надає нові фіскальні можливості для його розвитку.
Аби стимулювати бізнес до виплат «білих» зарплат, держава суттєво понизила ставку ЄСВ — з 42% до 21%. Нові зміни до Податкового кодексу, що набрали чинності цього року, зокрема, передбачають п’ятирічні податкові канікули для новостворених підприємств, звільняють від оподаткування податком на прибуток малі підприємства, які відповідають певним критеріям, впроваджують прискорену амортизацію обладнання, що дає підприємствам додатковий інвестиційний ресурс у розмірі 700 мільйонів гривень.
По-третє, Уряд категорично проти підтримки бізнесу за рахунок скорочення прав і свобод працюючого населення.
Підвищення мінімальної заробітної плати — це відновлення соціальної справедливості. Ті, хто більше всіх говорять про непідйомний тягар для бізнесу і одночасно позиціонують себе як захисників простих людей, чомусь не озвучують такої статистики: протягом трьох років інфляція зросла удвічі, а розмір мінімальної зарплати — лише на 30%. Ще в минулому році майже 40% всього працюючого населення отримувало зарплату менше 3200 гривень.
Про те, що стратегія Уряду є цілком виваженою і економічно доцільною, свідчить і статистика.
1. У січні 2017 року кількість безробітних зменшилася на 80 тисяч осіб (16%).
Це означає, що про зростання безробіття, тим більше через підвищення мінімальної заробітної плати, взагалі не йдеться. Навіть більше — спостерігається зростання попиту на персонал. Зокрема, на 1 лютого цього року кількість звернень роботодавців до Державної служби зайнятості у пошуках персоналу зросла на 51% (до 47 тисяч). За інформацією з інших джерел, додатково до офіційної звітності, кількість вакансій — майже 21 тисяча.
2. Середній розмір заробітної плати у наявних вакансіях — 3900 гривень.
Тільки у 34% вакансій роботодавці пропонують зарплату на рівні нової «мінімалки», решта — готові платити більше. Це означає, що рішення Уряду про двократне збільшення мінімальної зарплати цілком відповідає сучасним економічним реаліям. У тому числі тому, що економіка країни показала за результатами минулого року зростання після 10%-го падіння у 2015 році.
3. У січні 2017 року від сплати єдиного соціального внеску надійшло 11,1 мільярда гривень, що на 700 мільйонів гривень більше, ніж у січні минулого року.
Планові показники січня 2017 року по надходженню ЄСВ перевиконані на 1,8 мільярда гривень (19,7%). Надходження до зведеного бюджету від податку на доходи фізосіб порівняно з січнем минулого року зросли на 38,6%. Це означає, що реальний бізнес у своїй більшості не ховається в тінь, а готовий працювати за правилами, що встановлює держава. Ті ж, хто уникають сплати обов’язкових платежів і порушують трудові закони, повинні нести за це відповідальність.
Довідково. У січні цього року до Держпраці та її територіальних управлінь надійшло 685 скарг громадян щодо недотримання вимог про сплату мінімальної заробітної плати, з них 604 — з урядового контактного центру.
4. У 2017 році видатки державного бюджету на оплату працівників бюджетної сфери порівняно з минулим роком збільшено на 40 мільярдів гривень.
Тобто, про ймовірне скорочення чи переведення бюджетників на неповний робочий день взагалі не йдеться. Держава у повному обсязі має ресурс для забезпечення виплат оновлених зарплат. Одному мільйону бюджетників підвищено зарплати від 400 гривень до двох тисяч. На сьогодні всі зарплати в лікарнях і навчальних закладах з урахуванням підвищення виплачені. Затримки з виплатами пов’язані з чисто технічними проблемами — через пізнє ухвалення бюджету субвенція місцевим бюджетам на виплату зарплат перерахована в обсягах січня минулого року. Зараз додаткові кошти вже переведено місцевим бюджетам.
5. За період 01.12.2016 – 01.02.2017 припинило діяльність 299,7 тисячі ФОП, з яких 98% протягом останніх років не здійснювали господарську діяльність.
Про масове скорочення малого бізнесу взагалі не йдеться. Кількість ФОП, що припинили діяльність за останні три місяці, становить лише 7,56% від зареєстрованих станом на 1 січня цього року. Кількість ФОП на кінець січня 2017 року, навіть з урахуванням закритих підприємців, більше показника 2015 року на 160 тисяч.
Оскільки переважна більшість закритих ФОП не вели господарської діяльності, ці люди вочевидь не потраплять в статистику безробіття, адже мають інше постійне місце роботи або інші джерела прибутку. Пік закриття вже пройдено — він припав на період декількох днів до нового року і після. Вже з 5 січня реєстрація/закриття увійшли у стандартний режим. При цьому в січні 2017 року зареєстровано майже 28 тисяч нових фізичних осіб–підприємців. У 2015 році обсяг реалізованої малими підприємствами продукції складав менше 7%. Якщо ж взяти до уваги ліквідацію саме «сплячих» ФОП, то їх закриття жодним чином не вплине на прогнозні показники зростання економіки.
За інформацією Департаменту інформації та комунікацій
з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України
