За кілька днів осінь, а разом із нею – початок нового року і традиційний День знань з урочистою лінійкою. Чи потрібні святкові лінійки на День знань, редакція ЧЕline вирішила поцікавитися в користувачів Facebook.
Наталія Деркач:
Мені здається, це важливо і прикольно для 1-го і 11-го класу, тобто для тих, у кого перший дзвоник у житті й усе нове, і для тих, у кого востаннє, іншим тупо стояти та дивитися на цю справу по 40 хвилин узагалі немає сенсу.
Хоча зараз рекомендують відійти від звичних лінійок, але щось коротке та цікаве, можливо, потрібне саме для 1-го та 11-го класів, а решті краще всім класом піти кудись на природу, в парк тощо.
Юрій Тіхонов:
Я вважаю, що ні. Що це застарілий і непотрібний захід. Урочиста частина, якщо і повинна бути, то 15-20 хвилин, а не три години. А то діти, як мухи, від спеки втрачають свідомість.
Потім познайомилися з вчителькою, завучем, директором і так далі, подивилися, де їдальня, туалет та інші місця, й пішли з дітьми відсвяткували. Треба не систему змінювати, а мислення людей. Це дуже важко.
Альона Парфьонова:
Шановні Президенте, Прем’єр-міністре, міністри, народні депутати, депутати сільських, селищних, міських, районних рад, чиновники різних рівнів та органів місцевого самоврядування та всі чиновники, хто планує цього року відвівати навчальні заклади 1-го або 3-го вересня 2018 року.
Звертаємось до вас із проханням не відвідувати, не приїжджати, не планувати урочистих заходів із вашою присутністю 1 вересня в навчальних закладах. Ваша присутність змушує наших дітей влаштовувати свято вам – інколи ви запізнюєтесь, інколи ваші промовисті промови надто нудні та довгі. Якщо ви не знаєте, то «святкове вбрання» навчального закладу – кульки, прапорці, вам квіти – це все за кошти нас, батьків. Не даруйте нашим дітям букварики з вашими портретами, краще забезпечте своєчасне надходження підручників у школах.
Ми дуже хочемо подолати цю совкову традицію лінійок, але якщо ви будете туди приходити – ми ніколи не позбудемося цього совкового рудимента. Якщо вже така нестерпна жага PR у навчальних закладах є, то не приїжджайте 1-го чи 3-го вересня до шкіл, у які місцева влада вклала мільйони, приїдьте 4-го вересня туди, де ваша допомога буде необхідною, де навіть за децентралізації міська чи районна влада не переймається освітою. Адреси навчальних закладів можемо вам надати, але зробіть це без пафосу та з метою допомогти.
Максим Несміянов:
Я вважаю, що ні, але я не маю дітей і мені легко говорити.
Я з власного досвіду так вважаю.
Зайвий стрес…
Ярослав Тарасенко:
Я вважаю, що потрібні лише для першокласників.
Решта – це масовка для діток.
Треба менше пафосу і не так довго проводити захід.
Олена Ципенко:
Не можу сказати, що я на 100% проти, але й не особливо розумію лінійки, на які запрошують місцевих депутатів для чергового піару.
Дитина йде до школи вчитися, і мені здається, що треба максимально зацікавити дитину навчальним процесом, а не нудною лінійкою.
Олена Івницька:
Я вважаю, що святкові лінійки повинні бути. Це певний рубіж для кожної дитини, емоції, хвилювання. Інша справа, що я іноді не погоджуюсь зі змістом таких лінійок. Не треба на цих святах поважних дядь і тьоть з однаковими тирадами.
Святкова лінійка повинна нести чудовий настрій її учасникам. Це свято батьків, учителів і дітей, а не трибуна для політичних виступів і піару. Пісня – вірші першокласників (завжди кумедно і зворушливо) – слово випускникам – танок – перший дзвінок.
Вікторія Пискун:
Для мене особисто лінійки – це фарс і показуха, тому що дітей тривалий час тримають на сонці або під дощем, вислуховуючи нудні промови запрошених чиновників, депутатів тощо. На жаль, були непоодинокі випадки, коли дітям під час цього дійства ставало зле. Торік місцева влада врахувала думку активістів щодо того, щоб на лінійках не піарилися наші місцеві чиновники та депутати. Наприклад, у нашому ліцеї №15 було невеличке святкове дійство, яке організували педагоги та учні. Жодного виступу чиновника чи депутата не було. Я, звісно, вважаю, що свято 1-го дзвоника повинно бути, якщо так вирішать батьки та діти, але його треба організувати так, щоб воно було цікаве саме для дітей, а не для задоволення якоїсь корисної мети деяких чиновників і депутатів. Знаю, що цього року в Києві в навчальних закладах на свято 1-го дзвоника проводять усілякі квести, ігри, де беруть участь як діти, так і батьки разом із педагогами. Сподіваюсь, що й наші керівники навчальних закладів внесуть якийсь креатив у святкування. А загалом треба організувати навчальний процес так, щоб діти кожного дня ходили до школи, як на свято.
