Повертають сервіси до віддалених сіл та готуються до опалювального сезону:  чим живе Корюківська ТГ (Фото)

Для когось літо – це пора відпочинку, утім, для територіальних громад цей сезон – пора найактивнішої роботи. Бо саме за теплий період необхідно виростити врожаї та підготувати критичну інфраструктуру до холодної пори. До цих звичайних для кожного року завдань додалися ще й виклики, пов’язані з війною, особливо це відчувають у прикордонних районах. Про стан справ у Корюківській громаді ми розпитали корюківського міського голову Ратана Ахмедова.

Ратане Ратановичу, яка зараз безпекова ситуація в громаді? Чи багато внутрішньо переміщених сімей із найближчих до ворога населених пунктів?

Безпекова ситуація зараз більш-менш стабільна. Переселенців внутрішніх у нас немає, є тільки ті, хто переїхав до нас з інших громад. Якщо брати період із травня 2023 року, то це 40 сімей із Семенівської громади, кілька сімей зі Сновської, Новгород-Сіверської, Городянської громад. Є переселенці з міста Слов’янська Донецької області. Якщо брати кількісні дані, то всього переселенців понад тисячу, але це включно з чернігівцями, які в період активних бойових дій переїхали до нас і зареєструвалися. Потім, коли ситуація владналася, вони поїхали додому, однак більшість не знялася з реєстрації. А якщо казати про новоприбулих з травня 2023-го, то це приблизно 100 осіб.

Якщо говорити про переселенців із Херсонської області, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, то станом на понеділок, 12 червня, їх також не було. Є херсонці, які переселилися з лівого берега до нас уже давно. Проте жителі громади не залишилися осторонь цього горя, в Корюківці також збирають допомогу. Зокрема, в навчальних закладах учні та педагогічні працівники зорганізувались. Також ми співпрацюємо з благодійним фондом «Іскра Добра» вони зараз працюють у Херсоні, і наше велике підприємство «Слов’янські шпалери» допомагало Херсону ще після деокупації і зараз є попередня домовленість, щоб профінансувати харчування тих людей, які зараз залишаються в Херсоні. Там розгорнуті польові кухні, і ось якраз волонтери «Іскри Добра» попросили оплатити м’ясо, аби вони могли готувати гарячі обіди для мешканців. Є багато і приватних ініціатив, хтось навіть човна свого передав, аби там могли працювати рятувальники.

Якщо згадали вже підприємців, давайте поговоримо про стан їхніх справ. Чи покращилася ситуація з логістикою, порівняно з минулим роком?

Ситуація покращилася з відкриттям мосту біля Чернігова. Але загалом логістично ми і надалі залишаємося відрізаними, тому що через річку Снов немає мостів, які були б приданими для пересування важкої техніки. Є тимчасова споруда з поганими дорогами та з великим колом об’їзду, тому і зараз підприємці відчувають складнощі з доставкою.

Чи з’являються нові фізичні особи-підприємці?

Декілька підприємців започаткували свою справу завдяки грантовій підтримці, зокрема і програмі «єРобота». Але сказати, що в нас багато нового відкривається не можу, зараз завдання – зберегти тих, хто є. Тому принагідно я дякую їм, що вони працюють.

Як почуваються великі підприємці, про які проблеми кажуть?

Тут знову на першому місці логістика. Якщо глянути на карту, то ми на самому краю, тому для наших підприємств, аграріїв, лісівників вона дуже дорога. Ми знаходимося на значній відстані від кордону, через який здійснюється експорт. Те саме стосується й імпорту складових. Бензин у нас, порівняно навіть із Києвом, дорожчий на 1-2 гривні на літрі.

Друга проблема – це сертифікація продукції з прикордонної області, вона відбувається дуже важко. Є карта ДСНС, що позначає мінну безпеку, згідно з нею Корюківка – мінно-небезпечна. Відповідно, експорт продукції ускладнюється, тому що європейські споживачі вважають, що в дошку чи палету можуть потрапити вибухонебезпечні предмети. Це більше питання бюрократичне, але уникнути його на цьому етапі не можна. Хоча фактично ми ж від київських підприємців у цьому сенсі не відрізняємося.

Але навіть за таких умов люди намагаються навіть інвестувати, за що я їм дуже вдячний. Що вони зберегли потужності, дають людям робочі місця і реалізовують інвестиційні плани та допомагають місту. От нещодавно «Слов’янські шпалери» збудували відрізок дороги в межах міста та витратили 5 мільйонів гривень із власних коштів.

Чи змогли аграрії цього року засадити більші площі?

Так, змогли, але посушлива весна вже завдає збитків. Дощів було дуже мало, тому можете уявити, яка зараз ситуація. До того ж добрива в нас чомусь значно дорожче коштують, порівняно з Європою. Тому не повністю дотримується процес.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна і мрії: як змінилися плани чернігівської молоді

Ті, хто займається ягодами, яких урожаїв очікують? Ось зараз сезон полуниці в розпалі.

Її вирощують багато приватних підприємців, є одне фермерське господарство, яке вирощує крафтову полуницю. Можу сказати, що смачна, про врожаї не скажу, але бачу, що є в наявності і користується попитом. Вважаю, полуничний сезон доволі вдалий вийшов, але, знову ж таки, будь-які ягідні підприємства – це інвестиції заздалегідь. Врожаї, які вони зараз отримали, були закладені ще минулого року. А безпекова ситуація змушує кілька разів задуматись, чи інвестувати, а найголовніше – звідки. Тому що доволі часто аграрії не можуть у нас отримати кредити. На жаль, державні банки дуже прискіпливо ставляться до підприємців із прикордоння. І це сумно, що держава в особі державних банків не підтримує аграріїв, які намагаються щось у прикордонні робити. Я не кажу, що це має системний характер, але випадки є.

Нещодавно відбулося свято Останнього дзвінка, випускники здають НМТ, яка ситуація в освіті?

НМТ здають у спеціальних центрах, які були визначені управлінням освіти та відповідно підготовлені. У зв’язку з безпековою ситуацією на кілька громад він може бути навіть один. Нам пощастило, в нас такий є, знаю, що до нас приїжджає Сновська громада. Добиратися з сільських населених пунктів допомагають шкільні автобуси, тут великої проблеми немає. Головне, щоб у цей час не було повітряних тривог, бо якщо вона триває довше години, то НМТ переноситься. Відповідно, це додатковий стрес для учнів.

У Корюківці дуже активна молодь, молодіжний центр «Куб» постійно впроваджує нові ініціативи. Що нового вони готують на це літо, можливо, зверталися до міської ради по підтримку?

У межах програми DODRE, в них є різноманітні проєкти, завдяки цій програмі є і фінансування ініціатив. Нещодавно було представлення трьох проєктів команді DODRE – мобільний молодіжний музичний «Простір можливостей», облаштування зони дозвілля біля пошти, облаштування території навколо молодіжного майданчика «Клітка» в парку міста Корюківка. Тепер вони виберуть один із запропонованих проєктів і посприяють фінансово в його реалізації. Ми, зі свого боку, підтримуємо все те, що вирішує молодь, звісно, що в межах своїх бюджетних можливостей. Але все, що стосується приведення до ладу територій – щось підфарбувати, підремонтувати, вивезти сміття, розвісити камери, зробити освітлення, – то це залюбки зробимо.

Чи є порушники комендантської години?

Я не координую цих питань, але знаю, що значних порушень немає. Комендантська година зараз доволі лояльна – з 00:00 до 04:00, тому, я вважаю, всі встигають зробити свої справи. А ті, хто має свої завдання в цей часовий проміжок, мають відповідні дозволи від коменданта. Це наприклад, аграрії, які вночі обробляють свої посіви. Бо є технології, на які комендантська година не впливає, якщо вночі треба вносити засоби захисту, то це здійснюється. Але, звісно, в межах законодавства. 

Під час крайньої 21-ї сесії Корюківської міської ради депутати підтримали звернення до Кабінету Міністрів України, профільних комітетів Верховної Ради України, а також народних депутатів України щодо вжиття невідкладних заходів зі стабілізації ситуації в місцевих бюджетах. Розкажіть докладніше, які загрози є в бюджеті Корюківської ТГ?

Раніше Верховна Рада України схвалила зміни до Податкового Кодексу, якими надала пільги для підприємців. У мотиваційній частині пояснювальної записки зазначено, що рік у нас підприємці та підприємства не здійснювали своєї діяльності, тому, відповідно, не повинні нічого сплачувати. Я хочу сказати, що торік у нас був приклад і не один, коли аграрії зверталися до нас, щоб ми підвищили за їхніми договорами ставки. Бо вони хотіли збільшити свою участь і підтримати таким чином громаду, хоч як би важко їм було. Аграрії минулоріч працювали завдяки зусиллям уряду і продукція продавалася. Я не кажу, що в них усе добре, важко, але і місту теж нелегко. І коли уряд схвалює рішення 12% бюджету просто прибрати, то в абсолютних цифрах це сума в розмірі понад 20 мільйонів. А видатків станом на сьогодні ми вже спрямували на підтримку сил безпеки та оборони майже на 10 мільйонів. Тобто це за півроку. До кінця року нам у будь-якому випадку треба ще додати кошти на цю статтю. У нас є один підрозділ, який виконує бойові завдання, зараз він перебуває на доукомплектуванні, плюс необхідно ремонтувати техніку та купувати обладнання. То є ризик втратити ці можливості.

На додачу ми можемо втратити можливості готуватися до опалювального сезону. У нас є французьку друзі, вони подарували модульні котельні, які ми маємо зараз поставити, щоб місто було ще більш незалежним від газу. І ми на 50% знизимо споживання газу в Корюківці в централізованому опаленні. Це також видатки міського бюджету. В будь-якому випадку треба ремонтувати труби, бо їх майже не ремонтували минулого. Тобто за цей рік нам треба здійснити подвійний обсяг робіт. Якщо не підтримувати комунікації в належному стані, то техногенна катастрофа неминуча.

І найскладніше: заробітна плата бюджетникам може виплачуватися з затримками. Касових розривів, особливо наприкінці року, Казначейство не компенсує, тобто не видає позики. А в листопаді та грудні вони якраз і можуть виникнути. Тому що саме в ці місяці відбуваються великі проплати за тепло й енергоносії. Загалом під кінець року завжди зростають видатки, бо ми намагаємося зробити всі проплати, аби в новий рік заходити без боргів.

Важке, необдумане та необґрунтоване рішення. Якщо уряд вбачає потребу в тому щоб надати підтримку бізнесу, то я вже озвучив, що нашому бізнесу треба. Перше – це логістика, необхідно відновити ще один міст. Друге – кредитування бізнесу, держава повинна взяти на себе ризики прикордоння.

Все ж таки, що можете згадати позитивного ?

У нас є Швецький проєкт PROSTO, його фінансує уряд Швеції. Ми перемогли в конкурсі і тепер у нас буде мобільний ЦНАП, партнери дадуть нам автомобілі, спеціально обладнані для того, щоб наші адміністратори Центру надання адміністративних послуг могли здійснювати свою роботу у віддалених селах. Зараз у нас працює аналогічний проєкт у сфері медицини, його підтримує американський народ за програмою USAID. Вони забезпечують послуги сімейного лікаря, є виїзд акушера, надається певний перелік медикаментів за рекомендацією лікаря і ще є можливість зробити первинні аналізи в усіх віддалених селах, де взагалі ніколи не було лікаря. Тобто не було амбулаторії, був лише ФАП.

Тепер ми запроваджуємо це в адміністративних послугах, таким чином для людей і послуга БТІ стане дешевшою. Бо цей транспорт (транспортні послуги) оплачуватиме місцевий бюджет для наших віддалених сіл.

І ми зараз працюємо над тим, щоб села, які перевізники покинули у зв’язку зі станом доріг, логістично зв’язати. Сподіваюся, ми цього року вирішимо це питання. І буде зв’язок із містом, люди матимуть можливість хоча б раз на два тижні приїхати в лікарню, ЦНАП, Пенсійний фонд і так далі.

Серед позитивного – ще ми розвиваємо медицину. У нашій лікарні більше як 20 пакетів послуг. Ми вкладаємо в цей напрям і плануємо збудувати ще приміщення, в якому деактивуватимуть небезпечні медичні відходи. Наразі такого в Чернігівській області немає. Це здійснюється в інших областях, відповідно, наші лікарні сплачують кошти в інші області. З допомогою Міністерства охорони здоров’я й ОДА ми плануємо втілити цей проєкт у нашому закладі. 

Ще цього року ми переведемо пів міста на альтернативне від газу опалення. Це та половина, на якій розташована більшість об’єктів критичної інфраструктури – лікарня, садочок, школа. Тобто в будь-якому випадку та за будь-якої ситуації там завжди буде тепло, незалежно від відключення світла чи газу.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Спілкувалася: Марина Кирієнко

Фото: Офіційний веб- портал Корюківської міської ради